А поговорить...

Спонсор форума
Изображение

Re: А поговорить...

Сообщение Владимир 61 » 16 янв 2019, 18:24

До вашої уваги історія кожного овоча на вашому столі. Ви не повірите, звідки прийшли огірки!




Історія овочів починається на зорі сучасного людства, коли мисливці-збирачі покинули Африку і почали заселяти всю планету, пише The Plant Guide.

Розводити корисні рослини людина почала дуже давно, ще у кам’яному віці. Спочатку люди збирали те, що давала природа та що можна було вжити в їжу – плоди, листя, насіння.

Потім почали зберігати окремі види дерев, чагарників, трав, які давали їм їжу. Потім виникло примітивне землеробство, коли люди почали розкидати насіння корисних рослин і збирати урожай.

Мимоволі стародавні землероби ставали і стихійними селекціонерами – адже вони відбирали рослини зі смачними плодами, високою врожайністю та іншими корисними властивостями. Загалом, всі овочеві рослини мають свої багатовікові історії.

Ось деякі з них:

Картопля.


Картопля з’явилася в Європі порівняно недавно – в 1565 році. Її привезли із Південної Америки іспанські моряки.

Довгий був шлях цієї культури до нашого столу. Спочатку її вирощували у садах як декоративну рослину, потім варили варення з зелених ягід і лише потім почали вживати в їжу бульби. Але і в 1800 році в Європі картопля була ще такою рідкістю, що її дарували один одному на свята.

Перша спроба поширення нової культури була невдалою. Селяни не знали здатності картоплі утворювати бульби і використовували в їжу насіннєві ягоди, що приводило до масових отруєнь. Тому навіть в 1830-1840-х роках траплялися «картопляні бунти» – селян насильно змушували садити картоплю, яку ті називали «чортовим яблуком».

Поступово картопля завойовувала нові площі, і тепер її вирощують навіть за Полярним колом!

Помідори.


Батьківщина помідорів – та ж Південна Америка. Дикі форми цієї рослини досі зустрічаються в Перу, на Канарських і Філіппінських островах.

Вважається, що помідори в Європу були завезені іспанцями у середині XVI століття. Довгий час в європейських країнах помідори вважалися декоративною рослиною. У Німеччині горщиками з помідорами прикрашали кімнати, у Франції – альтанки, в Англії і Росії їх вирощували в оранжереях серед рідкісних квітів.

До початку XIX століття помідори в Європі вважалися неїстівними. В Америці помідори вважалися смертельно отруйними. Відомий випадок, коли помідорами хотіли отруїти генерала Джорджа Вашингтона, який після «отруєння» прожив ще багато років і став першим президентом США.

Але до середини XIX століття помідор став популярним і широко поширеним овочем.

Морква.


Морква – найдавніший коренеплід, який людство використовує вже 4 тисячі років. Морква була відома древнім грекам і древнім римлянам.

Культивування моркви тривало і в середні віки. Вона була почесною стравою при дворі імператора Карла Великого. Але аж до XVI століття вважалася делікатесом.

Лише в XVII столітті європейці почали розводити моркву повсюди, і тоді ж був виведений один з кращих її сортів – каротель. Тоді ж з’явилися соуси з моркви, які дсі вважаються делікатесними у німців і французів.

Часник.


Часник, як і цибуля, використовувався ще у Стародавньому Єгипті, про що свідчить напис на піраміді Хеопса: ним годували споруджуючих цю піраміду будівельників. З незапам’ятних часів часник вирощується і в Китаї. У китайській абетці знак, що позначає часник, – один з найдавніших.

У Стародавній Греції часник охоче вирощували, але у повсякденний раціон не включали, адже часниковий запах вважався вкрай неприємним, який ображає почуття богів.

У Стародавньому Римі часник вживали вільні громадяни, зараховані до бідноти. Від римлян часник перейшов у середньовічну Європу. Простий народ, позбавлений повноцінного харчування, бачив у часнику джерело здоров’я.

Цибуля.


Цибулю з незапам’ятних часів обробляли єгиптяни, у яких вона користувалася загальною любов’ю. У Стародавній Греції цибуля вважалася священною рослиною: цибулина сприймалася як символ будови Всесвіту.

У свята на честь бога Пана – захисника лісів і полів – його скульптурні зображення обсипалися цибулею. Однак імениті городяни у Стародавній Греції вважали непристойним вживати цибулю в їжу через стійкий різкий запах.

Стародавні римляни запозичили цибулю від греків. У Римі її вживали люди всіх звань і статків, щодня з’їдаючи порцію цибулі. Щоб уникнути неприємно запаху цибулю заїдали листям петрушки і волоськими горіхами.

Від римлян цибуля перейшла до давніх германців, які, бажаючи похвалити або возвеличити людину, порівнювали її з цибулею. Квітами цибулі прикрашали безстрашних героїв. В Іспанії та Португалії цибуля досі складає істотний компонент щоденного раціону.

Квасоля.


Перша згадка про квасолю зустрічається в древніх китайських літописах, що відносяться до 2800 року до нашої ери. У ті далекі часи китайці варили квасолю з рисом, як це тепер роблять в Індії, Японії, Кореї та на Філіппінських островах.

Квасоля була відома і древнім римлянам. З неї готували знаменитий у той час косметичний засіб, що замінював римлянам пудру. На їхню думку, воно чудово освіжало шкіру і розгладжувало зморшки.

В Америці індіанці з давніх часів вирощували квасолю і використовували її в їжу. Після відкриття Америки страви з квасолі почали готуватися в Європі.

З Америки прийшли в Європу і декоративні види квасолі, плоди яких цілком їстівні. Декоративну квасолю розводять у садках як красиво квітучу, химерно витку рослину.

Огірки.


Батьківщиною огірка вважають Індію, де досі зустрічається один з його диких видів. В Індії огірок увійшов у вжиток щонайменше за 3000 років до нашої ери.

Зображення огірка на жертовних столах, які зустрічаються на пам’ятниках древніх єгиптян, доводять, що й вони знали і любили цей овоч. У храмі Дахірель-Барс пофарбовані в зелений колір огірки зображені разом із виноградом. А в Греції за часів Гомера навіть існувало місто Сикион – «місто огірків».

Стародавні римляни увесь рік вирощували огірки в парниках і солили їх у діжках. Уже в далекій давнині огірковий сік зарекомендував себе як незамінний косметичний засіб, що очищає і береже шкіру. Товчене огіркове насіння домішували до пудри, розтертий огірок застосовували для розгладження зморшок.

Чи не першими з народів, які спілкувалися з Візантією, розводити огірки почали слов’яни. А від них огірок потрапив до німців.

Червоний перець.


Батьківщиною червоного перцю прийнято вважати тропічну частину Америки. У Перу в древніх похованнях виявлені плоди цієї рослини. Можливо, індіанці шанували перець як священну рослину.

Досі в зоні тропічних лісів Південної Америки червоний (чилійський) перець росте у дикому вигляді.

Першим європейцем, який познайомився з пекучим перцем, був Колумб. Судячи із записів, які він зробив у своєму щоденнику, відбулося це 15 січня 1493 року на Гаїті, де він покуштував пекучого соусу з місцевих плодів.

Перець був привезений Колумбом в Іспанію разом з квасолею, тютюном та іншими екзотичними овочами. Спочатку його вирощували як лікарську рослину, але незабаром оригінальний екзотичний овоч потрапив на кухню і став вживатися як пряність.

Капуста.


Качанна капуста – одна з найдавніших овочевих культур, що вирощуються у Середземномор’ї і Південній Європі більше 4,5 тисяч років.

По одному з переказів, громовержець Юпітер, працюючи над роз’ясненням двох суперечливих висловів оракула, від страшного перенапруження обливався потом. Кілька великих крапель скотилися із чола батька богів на землю. Ось із цих крапель і виросла капуста.

Селяни Стародавнього Риму особливо любили капусту з солониною і бобами. А давньогрецький природодослідник і філософ, один з перших ботаніків давнини Теофраст в знаменитій праці «Дослідження про рослини» досить докладно описав три сорти капусти, які в ті далекі часи обробляли афіняни.

Стародавні греки і римляни взагалі надавали капусті величезного значення, вважаючи її ліками, що лікують практично всі хвороби. А в середні віки інтерес до капусти в Європі тільки зріс: знаменитий учений, філософ і лікар Ібн Сіна (Авіценна) відвів капусті досить багато місця в своїй енциклопедії теоретичної і клінічної медицини «Канон лікарської науки».

Редька і редис.


Батьківщиною редьки вважають Єгипет і Китай. Про культивування редьки в Стародавньому Єгипті говорять написи на піраміді Хеопса. З насіння редьки в Єгипті готувалося широко поширене в стародавньому світі рослинне масло, яке також виробляли і стародавні китайці.

З Єгипту редька потрапила до Стародавньої Греції і, таким чином, до Європи. У дні свят, присвячених Аполлону, греки приносили в дар до його вівтаря зображення трьох головних, за їхніми поняттями, коренеплодів – редьки, буряка і моркви.

Редиска – найближча родичка редьки, але походить з пізнішого періоду. Вважається, що редиска з’явилася у Середньовіччі в результаті селекції редьки.

Шпинат.


У дикому вигляді шпинат росте в Середній Азії. Його культивування почалося, як прийнято вважати, в Персії. Великим шовковим шляхом він був привезений до Китаю, де в середині VII століття отримав ім’я «перського овоча».

У середземноморському регіоні перші відомості про вирощування шпинату виявляються в трьох арабських творах XI століття. Шпинат був одним з найпопулярніших овочів арабського світу, якому присвячували спеціальні трактати.

Жителям християнської Європи (спочатку Сицилії та Іспанії) цей овоч став відомий не пізніше XIII століття. В середні віки вирощувалась форма шпинату з загостреним насінням, до нашого часу вона практично забута. В Італії XV століття цей овоч розглядався як весняна зелень, прекрасно підходить для вживання під час Великого посту.

При французькому королівському дворі моду на вживання шпинату ввела італійка Катерина Медічі. Вона вимагала, щоб шпинат подавали до столу під час кожного прийому їжі. Саме в середині XVI століття в Європі набув поширення шпинат сучасного типу – без гіркоти, з широким листям і круглим насінням.

Буряк.


Дикорослий буряк досі зустрічається в Ірані, на узбережжі Середземного, Чорного і Каспійського морів, а також в Індії та Китаї.

За 2 тисячі років до нашої ери буряк був відомий, але ненависний у Стародавній Персії, де його вважали символом сварок і пліток і в основному використовували як лікарську рослину. Лише за 800 років до нашої ери в гірських районах середньої Азії почали розводити буряк як коренеплідний овоч.

Розводили його і у Стародавній Греції. Символом сварок вважали буряк також стародавні римляни, але це не завадило їм включити його до числа найулюбленіших страв. Вони вживали в їжу не тільки коріння, а й листя.

Римський імператор Тіберій наказав, щоб підкорені Римом давні германці поставляли данину у вигляді буряка, що сприяло широкому поширенню цього овоча на Рейні.

Кабачки.


Кабачок походить з північної Мексики (Оахакська долина), де спочатку в їжу вживалися тільки його насіння.

В Європу кабачок потрапив у XVI столітті разом з іншими «дивинами» з Нового Світу. Спочатку кабачки вирощувалися у ботанічних садах.

У XVIII столітті італійці першими стали використовувати недозрілі кабачки в їжу.

А тепер його широко застосовують у своїй кухні багато народів. Наприклад, кабачок часто зустрічається в середземноморській кухні. А жителі Провансу люблять фаршировані квіти кабачків.

Імбир.


Походить імбир з країн Південної Азії. Сьогодні цей ароматний корінь вирощується в Китаї, Індії, Індонезії, Австралії, Західній Африці, Ямайці, Барбадосі.

В середні віки імбир був завезений до Європи, де використовувався як прянощі і ліки. Зокрема, імбир вважався одним з основних засобів для профілактики чуми. Купці розповідали, що імбир росте на краю світу в країні троглодитів, які пильно його стережуть, чим ще більше піднімали і без того немаленьку ціну на чудодійний корінь.

На початку XVI століття імбир одним з перших був завезений до Америки, і швидко там поширився. Його до цього дня використовують не тільки в кулінарії, але і в медицині та навіть косметиці.

Артишоки.


Артишок був введений в культуру задовго до нашої ери. Батьківщиною артишоку вважають Середземномор’я.

Культивований різновид артишоку почали розводити з XVI століття в Італії та Франції. В даний час він широко поширений в країнах Західної Європи, особливо в Італії, Франції, Греції, Німеччині, Великобританії, меншою мірою в США, Канаді та Латинській Америці.

Особливо популярним артишок став у Франції, де його посіви щорічно займають понад 10 тисяч гектарів. Французи вже кілька століть демонструють прихильність до цієї рослині. У цій країні виведені і кращі його сорти

Взято з

https://coma.in.ua/33510?fbclid=IwAR2ls ... sfkKzE63Uw
Владимир 61
 
Сообщений: 5018
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: А поговорить...

Сообщение Владимир 61 » 16 янв 2019, 19:08

Як врятувати планету: 15 простих речей, які може робити кожен

Рятувати планету може кожен
Рятувати планету може кожен / 24 канал
Глобальне потепління, озонові діри, вирубування лісів, аномальна температура океану – це далеко не повний перелік "хвороб" планети Земля, до якої доклало свою руку людство. Тепер маємо або виправляти помилки, або продовжувати нищити екологію і стрімко наближатися до постапокаліптичних сюжетів у реальному житті.

У The New York Times, який вийшов 5 серпня з чорною обкладинкою, нагадали про найбільшу проблему нашої планети, на яку людство зважає досить мляво – екологічну. У статті "Втрачаючи Землю" автор написав – 30 років тому ми, земляни, мали шанс врятувати Землю. Але не зробили цього.

Невже все втрачено і залишається лише грати до кінця гру у вимирання?

Читайте також: Людство використало останні екологічні ресурси, які планета може відновити за рік

Ми поцікавилися в українських експертів – чи є у процесі боротьби за покращення екологічної ситуації якісь інструменти і дії, які можуть виконувати звичайні громадяни, буквально кожен із нас? І члени Української Кліматичної Мережі: Ольга Лаврик (колегія екологічної освіти "СвітОсвіт"), Маргарита Мостова (громадська екологічна організація "Еколтава"), Дарина Кулага ("Зелена Хвиля") – поділилися з 24 каналом простими порадами, як кожен з нас у побуті може сприяти покращенню екологічної ситуації в країні, і навіть – на планеті.

Раціонально споживати ресурси
1. Вимикати за собою світло в кімнаті, монітор комп'ютера та не забувати про зарядні пристрої в розетці.

2. Економно використовувати воду: закривати кран, коли чистиш зуби, коли намилюєшся в душі. За можливості приймати душ швидко (зазвичай ми використовуємо більше води, коли приймаємо ванну).

3. Замінити лампи розжарювання на світлодіодні: вони економлять енергію та довше служать.

Берегти Землю
"Гарну планету важко знайти" – нагадує активістка ліворуч. Фото Getty Images

4. Пересідати на велосипед. Це круто, швидко та комфортно. Спробувавши раз, ви більше не захочете сідати в "гарячу маршрутку" або стояти в корках. До того ж, велосипед – це сталий вид транспорту, він не забруднює повітря небезпечними газами, якими влітку переповнена атмосфера.

5. Ділитися речами, які вам вже не потрібні, та купувати перероблені чи вживані речі. Таким чином зменшується кількість споживання та використання енергетичних ресурсів: світла, палива.

Читайте також: Науковці назвали страхітливі дані про температуру цього місяця

Використовувати еко-продукцію
6. Застосовувати у побуті (й навіть у малому бізнесі) безфосфатні миючі засоби – сіль із господарським милом, сода. Зараз в інтернеті також досить розвинені ресурси, що пропонують екологічну побутову хімію.

7. Купувати менше пластикових пакетів, ходити до магазину зі своєю екоторбинкою, судочками (тара, що не промокає).

Читайте також: Як допомогти планеті: топ-5 еко-товарів

8. Особливо пильно підходити до вибору косметичних та хімічних засобів, що використовуються у побуті. Має надаватися перевага засобам, що не були протестовані на тваринах і не мають негативного впливу на навколишнє середовище на різних стадіях виробництва.

Охоронці дикої природи рятують слона на Шрі-Ланці
Браконьєство – вічна біда Землі. На фото – природоохоронці Шрі-Ланки рятують підстреленого бракьоєрами молодого слона (Фото Getty Images)

Сприяти переробці відходів
9. Елементарно, але дуже дієво – здавати на переробку пластик, скло, папір.

10. Окремо збирати батарейки, бо це небезпечний (токсичний) вид відходів. Здавати їх у магазини та заклади, які долучені до всеукраїнської акції "Батарейки – здавайтеся!". Знати в обличчя локального координатора цієї акції у своєму місті.

Харчуватися екологічно
11. Відмовитися від напівфабрикатів – м’яса, риби та яєць з магазинів. Експерти переконують: на сьогодні, виготовлення цих продуктів повністю контролюють монопольні компанії, які зловживають антибіотиками, перевантажують екосистему та застосовують принципи інтенсивного господарювання заради прибутку. Звичайно, в таких умовах страждає якість. Окремою темою є викиди від таких великих підприємств, які часто нехтують системою утилізації відходів та зливу.

12. Купувати локальну їжу – ту, яка виготовлена у вашій області. Таким чином, ця їжа менше проходить хімічної обробки, а на її транспортування витрачається менше енергії.

13. Компостувати залишки їжі – купити собі компостер.

Вирубка лісів у Словаччині
Вирубка лісів у Низьких Татрах (Словаччина). Фото Мілана Барлога

Турбуватися про природу
14. Висаджувати квіти на підвіконнях вдома і в офісі та дерева – на подвір’ях. Не дозволяти вирубувати зелені насадження біля свого дому заради парковок чи МАФів.

Читайте також: Заворушення в Запоріжжі: активісти відстоюють сквер у центрі міста

15. Підтримувати екологічні організації, об’єднання та акції у своєму місті, привчати до цього всю свою сім’ю, адже будь-яка велика зміна починається з локальної підтримки населення.

Причому у світі (і Європі) екологічний рух набирає все більших обертів. Бути відповідальним користувачем природних багатств – не просто модно. Це цивілізовано і життєво необхідно.

Звичайно, глобально рятувати планету не під силу "маленькій" людині. Але якщо всі ці маленькі люди об'єднаються і кожен почне нести відповідальність за себе і своє найближче екологічне оточення – шанси є. Принаймні, буде не соромно сказати нащадкам – ми робили все, що могли.

Взято з

https://24tv.ua/lifestyle/yak_vryatuvat ... 8r_x7ee9YQ
Владимир 61
 
Сообщений: 5018
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: А поговорить...

Сообщение Владимир 61 » 19 янв 2019, 22:31

Велимудр Ткачев‎ до СЛАВЯНСКОЕ ВЕДИЧЕСКОЕ ПРАВОСЛАВИЕ
Вчора о 14:31
КАК ЗАБЫТЬ ПРО СТОМАТОЛОГОВ
Делюсь опытом. "ЗАБРУС!!!"

С детства мне сверлили зубы стоматологи и испортили почти все зубы безвозвратно. Поскольку пломбы все время вываливаются, к стоматологам людям надо ходить до смерти - в этом и задумка. Казалось бы не соскочить.

Шесть лет назад, когда у меня в очередной раз разболелись, да еще и расшатались зубы, я как всегда пошёл к стоматологу, понимая какая пытка уровня подвалов гестапо мне предстоит. Садист в белом халате потрогал мои зубы пинцетом и сообщил, что они безвозвратно пропали и их надо удалять, причём речь шла обо всех передних зубах.

Я тогда доверял стоматологам, но мне предстояла очень важная публичная поездка в Лондон, где без зубов делать было нечего и я сказав, что зайду через неделю, удалился с невыносимой зубной болью. Зубы шатались так, что казалось их можно самому достать и выбросить, просто взявшись за них двумя пальцами.

И тут через буквально час я встретил незнакомого человека по имени Артемий. Он, узнав о моей беде, улыбнулся и сказал: зачем ты мучаешься, поезжай на рынок, купи забрус и навсегда забудь про стоматологов.

Забрус мне привезли через час. Жевать его сначала было больно, но через какое-то время боль прошла и больше никогда не возвращалась. С тех пор жую вкуснейший забрус каждый день как жвачку. Зубы, как их мне искалечили стоматологи за всю жизнь, такими и остались - дыры высверленные не заросли, но я ПРОСТО ЗАБЫЛ ПРО ЗУБЫ.

Шесть лет горя не знаю.
..

*ЗДРАВА*

наш канал в ТЕЛЕГРАМ
t.me/rodosvit

наш сайт:
rodosvit.org.ua
Владимир 61
 
Сообщений: 5018
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: А поговорить...

Сообщение Владимир 61 » 21 янв 2019, 20:23

Польза и вред козьего мяса для организма
Мясо козы не встретишь на полках современных супермаркетов. Это непривычный для нас продукт, хотя животных часто разводят в домашних хозяйствах. Именно поэтому нам практически неизвестны польза и вред козлятины.
Содержание

1 Свойства
2 Калорийность
3 Польза и вред
4 Видео «Приготовление шашлыка из козлятины»
СВОЙСТВА
Козы дают нам очень много продуктов и сырья. Из них можно добыть не только молоко и мясо, но и шерсть, шкуру, козий жир. Сегодня существуют породы животных мясного направления, предназначенные для забоя. Странно, что даже в ресторанах для гурманов в меню преобладает говядина. В странах Азии коз выращивают все активнее. С каждым годом производство в этой сфере увеличивается на 50%. Те, кому близка восточная культура, наверняка сталкивались с этим продуктом.

Козье мясо является диетическим

Внешний вид мясных особей значительно отличается от молочных. У них объемное туловище и приподнятое вымя. Конечно, молока хватает только на то, чтобы выкормить потомство, и в этом одно из их предназначений. Мясо козла имеет множество полезных свойств. Но многих отпугивает стереотип о жутком запахе тушки, хотя при правильном приготовлении от него не остается ни следа. Поэтому люди не рискуют есть даже молодого козленка.

Продукция маленького животного намного вкуснее и полезнее, чем взрослого. Кроме того, у него пока нет характерного запаха. Козье мясо содержит множество витаминов, необходимых для организма человека. Среди них витамины А, РР, Е, В и многие другие. Пищевую ценность составляет высокая концентрация протеинов и различных соединений кислот.

Продукт полезен людям, имеющим проблемы с позвоночником и суставами. Регулярное употребление предотвращает развитие атеросклероза. Благодаря улучшению обмена веществ, из клеток выводится лишняя жидкость, отступают отеки. Витамины В6 и В12 благотворно влияют на состояние сосудов, их эластичность. Кальций способствует укреплению костных тканей, эмали зубов.

Козлятина предотвращает развитие атеросклероза

Блюда из козьего мяса хорошо употреблять в реабилитационный период, так как их состав способствует восстановлению соединительных тканей. Именно поэтому древние племена, которые первыми приручили коз, отличались особым долголетием. Они выглядели намного моложе своего настоящего возраста и практически не имели проблем со здоровьем.

Однако со временем традиции отошли в прошлое. Говядина превзошла козлятину благодаря количеству продукта, полученного из одной особи. Но те, кто ценит качество, до сих пор употребляют это вкуснейшее мясо.

КАЛОРИЙНОСТЬ
Мясо относится к диетическим продуктам, просто не все могут его себе позволить. На 100 г продукта припадает всего 216 ккал. Маленькая жировая прослойка исключает попадание неприятного привкуса. Данный показатель варьируется исходя из части туши. Голень, грудинка и окорок – самые распространенные лакомства. Говорят, что дикие породы имеют более богатый состав. В целом любое мясо без кости ценится на рынке.

На 100 г козлятины припадает всего 216 ккал

Характерно, что в одном кусочке содержится до 80 г воды на 16 г жиров и приблизительно такое же количество белка. Углеводы в продукте отсутствуют. Козлятина имеет практически все витамины группы В в количестве от 0,5 до 8 мг. Из минералов в мясе есть медь, хром, йод, марганец, цинк и сера в оптимальном для организма соотношении. Это вовсе не те ядовитые вещества, известные нам из школьной химии. Отличительной чертой считается содержание 0,325 г калия, 10 мг кальция и магния.

ПОЛЬЗА И ВРЕД
Говоря о пользе козьего мяса, стоит отметить его легкость. Оно без проблем усваиваются детьми и взрослыми, не создает тяжести и чувства переполненности в желудке. Белки животного происхождения нельзя исключать из рациона. Их невозможно заменить растениями, овощами или фруктами, и даже синтетическими соединениями. Вещество, содержащиеся в витамине В4, называется холином. Его используют для поддержания работоспособности печени. Именно поэтому мясо сводит к минимуму риск возникновения патологий и хронических заболеваний. Фосфор и калий помогают работе сердечнососудистой системы.

Считается, что людям, страдающим пищевой аллергией, опасно употреблять такой деликатес. Но это совершенно не так. Козлятина разрешена даже аллергикам.

Еще одним преимуществом является отсутствие болезнетворных бактерий в мясе. Оно не может содержать личинок гельминтов и других паразитов. Козы устойчивы к туберкулезу, в отличие от коров. Витамин Е способствует повышению упругости кожи. Здоровые клетки – залог крепкого иммунитета. Мягкое и светлое мясо молодого козленка ценится больше всего. Ему не уступают тушки особей, лишенных функции размножения.

В козлятине отсутствуют болезнетворные бактерии

Единственный вред, который может причинить продукт – индивидуальная реакция организма. Бывают случаи, когда пищеварение не способно обработать некоторые вещества. В таком случае даже низкое содержание холестерина не является показателем. Конечно, нельзя употреблять в пищу испорченную продукцию с сильно выраженным запахом. Для козлятины характерен особый аромат, но если тушка была обработана с нарушением правил, то это будет слишком заметно. Поэтому важно придерживаться технологии.

Подводя итоги, можно сказать, что козлятина однозначно полезна. В ней практически отсутствуют насыщенные жиры и канцерогены. Блюдо из такого мяса становится кладезем полезных микроэлементов.

ВИДЕО «ПРИГОТОВЛЕНИЕ ШАШЛЫКА ИЗ КОЗЛЯТИНЫ»
Из этого видео вы узнаете о том, как самостоятельно приготовить вкусный шашлык из козлятины.
https://youtu.be/BhrNWT6eCSY

Взято из

https://oferme.ru/zhivotnye/kozy/polza- ... FBJbP_xZNE
Владимир 61
 
Сообщений: 5018
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: А поговорить...

Сообщение Владимир 61 » 22 янв 2019, 22:54

Алоэ в домашних условиях для красоты и здоровья.
Замечательные лекарственные свойства алоэ были известны еще жителям Древнего Египта, и несмотря на стремительное развитие медицины и фармакологии это растение не утратило свою популярность даже в наше время: алоэ по-прежнему считается эликсиром молодости, красоты и здоровья. В нашей статье мы предложим вам несколько рецептов для приготовления лекарств из этого растения в домашних условиях. Они помогут вам поддерживать вашу внешность и здоровье на высоком уровне.

Алоэ в уходе за лицом. Средство для снятия макияжа с лица используют гель растения (неразбавленный сок), а глаза можно очистить от косметики жидкостью на основе сока алоэ. Для приготовления любых лекарственных средств или средств по уходу за кожей и волосами вам понадобится растение, которому уже исполнилось три года, поскольку листья более молодых алоэ не содержат необходимых свойств. Не поливайте растение 3 недели, чтобы его сок стал концентрированным, после чего срежьте с алоэ нижние листья длиной не менее 15 см, заверните каждый из них рулоном в плотную бумагу, оставив открытыми концы трубочек, и поместите на 2 недели в температуру 3-7 ºC, чтобы сок растения приобрел регенерирующие и биостимулирующие свойства.
По истечение двух недель листья достают из холода, измельчают (лучше это делать керамическим ножом), заливают кипяченой водой в пропорции 1:3, перемешивают, накрывают крышкой и помещают на полтора часа в темное, прохладное место, после чего отжимают и процеживают через 2 слоя марли. Хранят это средство в холодильнике не дольше 2 недель, применяя в конце дня для снятия макияжа с глаз и для протирки кожи лица вечером и утром после умывания.

Лосьон из алоэ для ухода за лицом: 100 мл сока смешивают с 3 столовыми ложками кипяченой воды и 3 столовыми ложками спирта. Этим составом протирают жирные участки кожи.

Маска для чувствительной кожи: 1 столовую ложку алоэ вера, 1 столовую ложку кокосового масла и 1 чайную ложку лимонного сока смешивают и наносят эту массу тонким слоем на чистую кожу лица, держат 5-7 минут, после чего смывают прохладной водой.

Маска для жирной кожи: смешайте и взбейте в блендере мякоть алоэ с мякотью огурца и яичным белком и нанесите маску на лицо тонким слоем. Этот состав можно даже оставить на ночь.

Маска для раздраженной кожи: залейте измельченные листья алоэ небольшим количеством воды, дайте им постоять час, затем прогрейте состав 2 минуты на водяной бане и используйте для примочек на участки с раздражением кожи. Держать примочки нужно 15-20 минут.

Гель для бровей: гель (неразбавленный сок алоэ вера) наносят на брови при помощи кисточки для туши и равномерно распределяют по волоскам для надежной фиксации их на целый день.

Скраб из алоэ: сок смешивают с коричневым сахаром или пищевой содой. На лицо состав наносят пальцами круговыми движениями по массажным линиям, затем смывают теплой водой.

Алоэ и уход за волосами Маска для увеличения объема волос: 1 столовую ложку измельченного листа алоэ смешать с 1 столовой ложкой касторового масла и таким же количеством меда, нанести на волосы и минуты через 2-3 смыть шампунем.

Маска от перхоти: 1 желток смешать с 1 столовой ложкой меда, 1 столовой ложкой измельченной мякоти алоэ и 1 измельченным зубцом чеснока, равномерно распределить по вымытым волосам, а через полчаса смыть теплой водой. Эту лечебную маску нужно делать один раз в неделю.

Ухаживающий спрей для волос: сок алоэ вера смешивают с небольшим количеством оливкового масла, после чего в состав добавляют несколько капель витамина E и переливают его в сосуд с пульверизатором. Спрей наносят на кончики волос и не смывают. Уже через две недели волосы станут более послушными, мягкими и ухоженными. Не рекомендуется такой спрей только для слишком тонких волос.
Существует еще множество рецептов с содержанием сока алоэ, которые применяют как косметическое, ухаживающее и лечебное средство.
Владимир 61
 
Сообщений: 5018
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: А поговорить...

Сообщение Владимир 61 » 03 фев 2019, 22:07

Чудо-травка для волос

Хочу поделиться с Вами одной удивительной травкой, которая очень, ну просто очень благотворно влияет на волосы-это хвощ полевой. Благодаря тому, что хвощ полевой содержит кремневую кислоту и ее соли, он очень эффективно влияет на состояние наших волос.

Наверняка, вы знаете, что все витамины для волос содержат большое количество кремния. А в хвоще его очень много! Поэтому он помогает восстанавливать поврежденные ткани волос по всей длине, уменьшает выпадение и ломкость волос, а также способствует росту новых. Таким образом, хвощ обеспечивает полноценное питание кожи головы, а это значит усиленно вырабатывается коллаген, а волосы становятся сильными и блестящими!

Как приготовить настой хвоща полевого для волос: возьмите 2 столовые ложки травы, залейте их в термосе стаканом кипятка. Оставьте на 1 час. Процедите. А теперь дайте настою остыть и втирайте его в кожу головы, волосы, корни волос. Накройте все целлофановой шапочкой и оставьте на 20 минут. После волосы отожмите, но не споласкивайте. Просто дайте высохнуть. Делать такую процедуру можно не чаще 1 раза в неделю. Но уже через 4-5 раз применения, вы увидите как преобразятся ваши волосы.Обязательно попробуйте применять хвощ полевой, особенно если вы имеете проблемы с волосами.
Владимир 61
 
Сообщений: 5018
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: А поговорить...

Сообщение Владимир 61 » 08 фев 2019, 19:29

То є Львів
Львів
Україна
Світ
Життя
Суспільство
Наука і ІТ
Блоги
Публікації
16 українських онлайн-сервісів для перевірки правопису
5 ЛЮТОГО, 2019, 13:45 891
2
Набридло червоніти через граматичні помилки в листах і постах в соцмережах? Пропонуємо перелік сервісів, які допоможуть писати грамотно і без помилок!

Базова перевірка тексту на грамотність:
Soloveiko;
«Мова – ДНК нації»;
Onlinecorrector;
DictUA – допоможе з перевіркою орфографії;
LanguageTool;
Переклад
Якщо Google Translate ти переріс, а до власного перекладу ще не дотягнувся, то ось перелік сервісів, які допоможуть адаптувати текст до різних мов:

R2U – переклад з російської, пошук стилістичних відповідників в українській мові;
StaliVyrazy – переклад фразеологізмів та сталих виразів з інших мов;
«Словотвір» – переклад запозичених слів, адаптація термінів.
Якщо є час і натхнення до самовдосконалення, радимо проглянути наступні сайти – вони допоможуть не забувати базові правила:

розділ української мови на StackExchange
корпус текстiв української мови
офіційний сайт української мови
Академічний тлумачний словник української мови
«Словопедія»
низка сайтів на WikiDot — «Велика чи мала літера», «Неправильно-Правильно», «Родовий відмінок»

Взято з

https://inlviv.in.ua/ukraine/16-ukrayin ... n5kl0D1lx4
Владимир 61
 
Сообщений: 5018
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: А поговорить...

Сообщение Владимир 61 » 08 фев 2019, 21:52

Вивчаєте англійську?

Изображение
Владимир 61
 
Сообщений: 5018
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16



Пред.След.

Вернуться в Барахолка

Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 6

cron