В И С Н О В К И
1. Поставлені в дисертаційній роботі задачі нами розв’язані.
2. В результатi багаторiчних дослiджень бiологiї та екологiї поодиноких бджіл встановлено
можливiсть їх культивування в промислових обсягах i використання як запилювачiв польових та
тепличних культур. Руда та рогата осмiї прекраснi запилювачi рослин весняного строку
цвiтiння, включаючи плодово-ягiднi культури. Вони працюють швидше i починають роботу при
бiльш низьких температурах, нiж медоноснi бджоли. Вiдвiдуючи квiтки, осмiї збирають
переважно пилок, а медоноснi бджоли - в основному нектар i тому мiж ними немає конкуренцiї за
джерела корму.
3. Згiдно бiологiї осмiї схильнi селитися агрегацiями. З урахуванням цiєї особливостi
Полтавською сiльськогосподарською дослiдною станцiєю розро-блена технологiя штучного
розведення їх та створенi промисловi популяцiї двох видiв осмiй–рудої та рогатої. Останнiми
роками вони широко використовуються в промислових садах, тепличних комбiнатах та сотнях
приватних господарств плодово-ягiдного та городницького напрямку перева-жно для запилення
культур, вирощуваних в зимових та весняних теплицях. Цьому сприяють добра
транспортабельнiсть (кокони осмiй можна пересилати поштовими посилками), виключна
миролюбнiсть. Вони не потребують пiдгоді-влень цукровим сиропом i бiлково-вiтамiнними
кормами.
4. Шляхом штучного прискорення або затримання iнкубацiї коконiв можна здвигати
робочий перiод осмiй в межах 6-7 мiсяцiв (з сiчня по липень) i примусити їх запилювати
незвичнi їм польовi та тепличнi культури.
5. Дiапаузу осмiй можна реактувати з метою використання в теплицях починаючи з першої
половини сiчня. Найсприятливiшi температури реактивацiї вiд 20 до 30°С .
6. Пропонуються три способи використання рудої та рогатої осмiй в зимово-весняних
теплицях для запилення огiркiв:
а) змiшане–медоносних бджiл i осмiй;
б) застосування в сiчнi-березнi осмiй, пiзнiше - медоносних бджiл;
в) використання лише осмiй протягом всього перiоду цвiтiння тепличних культур.
7. Для розмноження i господарського використання осмiй розробленi типовi маточнi,
робочi та тепличнi вулики.
Маточний вулик складається з корпусу розмiром 840х360х180 мм i чотирьох лоткiв для
коконiв розмiром 600х180х50 мм кожний.
В основi робочого вулика–дерев’яна коробка розмiром 600х400х200 мм з гнiздовими
трубками. Задня стiнка обшита картоном i полiетиленовою плiвкою.
Тепличний вулик–це дерев'яна невеличка коробка розмiром 350х200х120 мм, роздiлена
перетинкою на два вiддiлення: нижнє висотою 50 мм для лотка, в який засипають кокони, i верхнє
для гнiздових трубок.
Найбiльш прийнятними i технологiчними для осмiй виявилися очеретянi гнiздовi трубки.
8. В дослiдах, спрямованих на пошук оптимальних розмiрiв гнiздових трубок,
встановлено:
а) При збiльшеннi довжини гнiздових трубок вiд 50 до 200 мм i дiаметра вiд 4,1 до 10,0 мм
для рудої осмiї i вiд 5,6 до11,5 мм для рогатої осмiї у 4,4 - 4,6 рази збiльшується кiлькiсть коконiв
в гнiздовiй трубцi.
б) Вiдмiчено високий ступiнь кореляцiйної залежностi мiж дiаметром гнiздових трубок i
масою коконiв (r=0,70-0,95), при збiльшеннi дiаметра трубок довжиною 200 мм вiд 4,1 до 10,0 мм
для рудої осмiї i вiд 5,6 до 11,5 мм для рогатої маса 1000 коконiв пiдвищувалась на 68-70 %.
в) При збiльшеннi дiаметра трубок в цих же межах у 2,4-4,5 рази збiльшувався вихiд самок
осмiй (r=0,73-0,89).
г) Найпродуктивнiше використовувати гнiздовi трубки довжиною 150-200 мм i
дiаметром порожнини для рудої осмiї 8,6-10,0 мм, для рогатої 8,6-11,5 мм.
9. Орiєнтацiя трубок до лiнiї горизонту була найбiльш привабливою, коли вхiднi отвори
розташовували вгору: для рудої осмiї вертикально або пiд кутом 45°, рогатої–пiд кутом–45°. При
цьому спостерiгалася вiдповiдно найвища заселенiсть (96,4 i 96,8%), i плодовитiсть бджiл (7,4 i
6,3 кокона).
10. Кращiй орiєнтацiї бджiл в пошуках своїх гнiздових трубок, рiвномiрному i швидкому їх
заселенню сприяє рiзноколiрне фарбування лицьового боку робочих вуликiв. Найкраще
розрiзняється ними чорний колiр.
11. Вивченi головнi вороги осмiй. Визначена шкодочиннiсть мухи Cacoxenus indagator Lw.,
хальцид Monodontomerus obscurus Westw., пилкового клiща Chaеtodactylus osmiаe Duf.
12. Виявлено найбiльш ефективний i не шкiдливий для осмiй хiмiчний засiб боротьби з
пилковим клiщем Chaеtodactylus osmiаe головним ворогом, який може стати основною
перешкодою в промисловому розмноженні бджiл.
РЕКОМЕНДАЦIЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для якiсного запилення i пiдвищення урожайностi плодово-ягiдних культур в
промислових, колективних i присадибних садах доцiльно поряд з медоносними бджолами
широко використовувати створенi вперше на Українi i в країнах СНД промисловi популяцiї диких
поодиноких бджiл–рудої та рогатої осмiй.
Вихiдний метерiал i технологiю розведення осмiй пропонує Полтавська державна
сiльськогосподарська дослiдна станцiя iм. М.I.Вавилова.
2. Руду та рогату осмiї пiсля попередньої штучної iнкубацiї при темпера-турному режимi
вiд 20 до 30°С i вологостi повiтря 70-75% з ciчня мiсяця по квiтень можна успiшно
використовувати в зимових та весняних теплицях для запилення огiркiв i деяких iнших культур, як
в тепличних комбiнатах, так i в невеликих присадибних теплицях.
3. Для штучного розмноження диких бджiл необхiдно використовувати вулики з
очеретяними гнiздовими трубками довжиною 150-200 мм i дiаметром 8,6-10,0 мм для рудої осмiї i
вiдповiдно для рогатої 150-200 мм i 8,6-11,5 мм. На лицевi сторони вуликiв потрiбно наносити
орiєнтирнi знаки темних кольорiв. В зимово-весняний перiод розплiд пiддавати холодному
зберiганню при температурi 0–/+2/°С.
4. В боротьбi з шкiдниками осмiй необхiдно застосовувати розроблений комплекс методiв,
який включає розрiзання гнiздових трубок з вивiльненням з них коконiв, подальшим
просiюванням їх на металевих довгастих решетах з отворами 4,5-5,0 мм i наступним знищенням
вiдсiяних вiдходiв.
Для знищення клiща у груднi-сiчнi протруювати зараженi кокони пилковидною сiркою з
розрахунку 40 г на 1 кг коконiв при температурi 25°С, шарi коконiв до 10 см i експозицiї томлiння
48 годин, i послiдуючого просiювання. Щоб запобiгти доступу гризунiв, просiянi кокони
зберiгати в металевих коробках з вентиляцiйними отворами вiдповiдного розмiру (d=0,5 см)
Взято з
http://base.dnsgb.com.ua/files/ard/1998/98gvmulu.pdf