Страница 2 из 2

Re: Полтавская мясная порода свиней

СообщениеДобавлено: 12 янв 2019, 18:10
Владимир 61
Свинья тысячи лет живёт с человеком и организм у неё на 90 процентов как у человека. Ест она всё в том числе и мясо с костями вместе. Все продукты желательно варить. Вся пища похожа на суп или кашу. Даже тыкву лучше варить, картошку тем более, зерно и комбикорм запаривать. Это не жвачное животное и желудок как у человека.Очень кстати любые молочные продукты особенно сыворотка.Сыворотка - наилучший белок.

Re: Полтавская мясная порода свиней

СообщениеДобавлено: 02 окт 2019, 20:51
Владимир 61
Хелфі Енімал Лайф
Вчора о 13:52
Мікотоксикози у свиней
Профілактика та лікування

Мікотоксикози — це гострі отруєння, які виникають в результаті проникнення до організму тварин грибкових токсинів. Саме токсини грибків, а не грибки самі собою є причиною захворювання. Наразі науці відомо майже 400 видів різних мікотоксинів. У той же час достатньо вивченими є лише близько 15 з них — це ті мікотоксини, які можна виявити в лабораторних умовах. Однак навіть лабораторні дослідження не завжди можуть виявити мікотоксини за їхньої наявності у дослідному матеріалі, для чого існує ціла низка причин. Серед усіх сільськогосподарських тварин найбільш чутливими до мікотоксинів є свині.
Мікотоксини можуть міститися як у грубих, так і в концентрованих кормах.

Частим проявом дії мікотоксинів є зниження тонусу судин, в результаті чого зменшується притік крові до шкіри, кінцівок, хвоста та вух. Через порушення живлення уражені ділянки втрачають чутливість, відмічається їхнє посиніння, а з часом розвивається некроз. Серед внутрішніх органів на отруєння мікотоксинами найбільш яскраво реагують легені, травна система, плацента та молочні залози. Окрім того, токсини, які виділяються грибками, мають гепатотоксичну, нефротоксичну, нейротоксичну та естрогенну дії. Мікотоксини можуть також зумовлювати порушення кровотворення, збільшувати слиновиділення та підвищувати чутливість очей до світла, а також призводити до пошкодження слизових оболонок та шкіри.
Організму свиней найчастіше шкодять такі токсини, як: зеараленон, дезоксиниваленон (ДОН), афлатоксин, охратоксин, Т2 токсин, ерготоксин та фумонізин.
Найбільш чутливими до мікотоксинів є статево-вікові групи тварин із найбільшою енергією росту, зокрема, поросята на дорощуванні, поросні та підсисні свиноматки. Для них характерною є хронічна форма перебігу мікотоксикозів, яка розвивається та ускладнює­ться поступово. Хронічні мікотоксикози не мають яскраво вираженої симптоматики, тож часто залишаються непоміченими і зумовлюють значні економічні збитки від недоотримання продукції та в результаті пригнічення імунної системи.
Для гострих мікотоксикозів характерна добре виражена клінічна картина захворювання. Тож симптоми хвороби, а також патолого-анатомічні зміни є основними критеріями під час встановлення діагнозу. Клінічним проявом мікотоксикозів у підсвинків часто може бути некроз шкіри на суглобах кінцівок та хвоста. Оскільки мікотоксикози значно знижують опірну здатність організму, на їхньому фоні часто помічають ускладнення інфекційними хворобами, зокрема сальмонельозом, колібактеріозом та іншими, до яких здоровий організм був би мало чутливим.
У свиноматок, окрім посиніння вух та кінцівок, нерідко спостерігають аборти та народження нежиттєздатних поросят; після опоросу розвиваються ендометрити. Холості свиноматки реагують на мікотоксини перегулами, почервонінням вульви та сосків. До специфічних симптомів мікотоксикозів додаю­ться такі загальні відхилення, як: підвищення температури, погіршення апетиту та загальне пригнічення. Симптомами певних отруєнь є некротичні зміни внутрішніх органів, перш за все печінки та нирок, жовтяниця видимих слизових оболонок, судоми, тремор та парез кінцівок.

Найбільшої шкоди серед мікотоксинів завдає зеараленон — токсин грибків Fusarium graminearum та Fusarium culmorum, для якого характерна естрогенна активність.

Навіть кілька міліграм токсину здатні викликати у них відповідні зміни у статевих органах, які визначають як естрогенний синдром.
Продовження у наступній публікації..

Взято

https://www.facebook.com/groups/1128985 ... p_activity

-

СообщениеДобавлено: 25 ноя 2020, 20:03
MichaelBEF
Хряки миргородской породы, оставленные для воспроизводства в селекционных стадах, в среднем имеют живую массу 290 кг, а длину туловища - 180 см. Свиноматки имеют соответственно 235 кг и 162 см.
Миргородская порода объединяет похожие по направлению в продуктивности и телосложению Приднепровскую, Кролевецкую и Подольскую породные группы свиней, а так же стала ныне породой мясо-сального типа.