Владимир 61 » 10 июн 2017, 22:40
В останні роки в США, Канаді, Німеччині, Голландії, Швейцарії, Ізраїлі, Японії та деяких інших країнах шаленими темпами розширюється мережа реалізації екологічно чистих продуктів, вартість яких у 2-3 рази вища за свої аналоги, вирощені з застосуванням хімічних препаратів.
Фермери, які відмовилися від хімічних препаратів, для боротьби з попелицями використовують її природних ворогів: сонечок, личинок фльорниці, личинок мух сирфів, а також паразитів наїздників-браконід.
З усіх природних ворогів попелиць найдієвіші — сонечка, що бувають трьох видів: мінливі, семикрапкові і двокрапкові. Попелиць знищують як сонечка так і їхні личинки, котрих легко знайти прикріпленими на листках у сусідстві з колоніями попелиць. Дорослі жуки сонечка здатні поїдати від 30 до 100 попелиць за добу Особливо ефективні сонечка у захищених ґрунтах, де вирощують баштанні, помідори та інші культури.
На відкритому ґрунті приваблюють сонечок посіви кропу, фацелії та гірчиці. На кропі завжди концентруються мінливе і семикрапкове сонечка. Спочатку вони харчуються нектаром квіток, а потім — попелицями, що з’являються тут раніше, ніж на інших рослинах.
Існує кілька народних засобів для боротьби з попелицями. Розглянемо деякі з них.
Гарний результат у боротьбі з попелицею досягають обприскуванням рослин (20 г суперфосфату і 10 г хлористого калію на 10 л води). Прийом повторюють 3—4 рази з інтервалом через 6—7 днів. Обприскування фосфорно-калійним розчином забезпечить не лише знищення попелиць, а й буде позакореневим підживлюванням рослин.
Фосфорно-калійне обприскування, як й інші, варто проводити по листках знизу в суху погоду в ранкові чи вечірні години, але не тоді, коли є роса, і не перед дощем.
Крім фосфорно-калійного розчину, можна скористатися настоями кульбаби, лушпиння цибулі, картопляного чи помідорного бадилля:
400 г листя кульбаби чи 200 г разом з кореневищами і 40 г господарського мила залити 10 л теплої води, настояти 2 години.
150—200 г цибулевого лушпиння настояти в 10 л води 4—5 днів. 40 г господарського мила додати за одну годину до застосування розчину.
1,2 кг картопляного чи помідорного бадилля і 40 г мила залити 10 л води і настояти 3—4 години.
50 г меленого червоного перцю залити 1 л окропу і настояти 3—4 години. Отриманий концентрат розбавити в 10 л води, додавши до нього 40 г господарського мила для кращого прилипання розчину до листя рослин.
З хімічних препаратів для боротьби з попелицями, а заодно і з іншими шкідниками саду можна скористатися Бі-58Н, децісом, сонетом та подібними препаратами.
Увага! хімічні препарати застосовуються в тому випадку,
якщо вам дуже хочеться вкоротити життя собі і всій вашій родині.
Обприскування рослин можна здійснювати як за допомогою звичайного пульверизатора, так і використовуючи 1—2-літрову ємність з розпилювачем для миття вікон. Для обприскування невеликих дерев частіше використовують літрову пляшку з розпилювачем, бо її зручно носити і при цьому значно зменшується витрата розчину. Якість же обробки набагато вища, ніж за використання великого пульверизатора.
Якщо під час огляду молодих дерев ви знайшли дуже покручені листки, то їх чи верхівку рослини краще акуратно відщипнути і разом з попелицями опустити у відро з гарячою водою чи з настоєм на перцю, картопляному бадилля, цибулевого лушпиння чи кульбаби, щоб попелиці не розповзлися по ділянці.
Як показує досвід, не можна замикатися на одному якомусь засобі боротьби з попелицями. Вони, як і інші паразити саду і городу, здатні "звикати" не тільки до препаратів рослинного походження, а й до хімічних засобів. Тому постійна зміна препаратів забезпечить найкращий ефект.
Разом з тим наші зусилля можуть бути зведені нанівець, якщо ми не подбаємо про те, щоб у саду і прилеглій до нього території не було мурах, бо, знайшовши пропажу попелиці, вони принесуть її з місць, де вона випадково уціліла великими колоніями.
Отже, незважаючи на те, що в лісі мурахи приносять величезну користь, розпушуючи грунт і знищуючи багатьох шкідливих паразитів, присутність цих комах у саду і на городі неприпустима.
У багатьох навчальних посібниках з садівництва і бджільництва написано, що мурах відлякує деревний і торф’яний попід. На жаль, це діє тільки на лісову мураху, пробуджуючи в неї інстинкт самозбереження під час лісової пожежі. Що ж до садових мурах, то вони у цьому випадку подібні до собаки, який на відміну від свого побратима вовка, не боїться вогню. Нерідко в місцях висипання попелу можна побачити не тільки окремих мурах, а й мурашники.
Багато років я не зважувався знищувати мурашники у своєму саду, бо з великою повагою ставлюся до цих комах, що у багатьох своїх діях нагадують співтовариство людей. Як і людські суспільства, співтовариства мурах опанували три
основні способи одержання їжі: збирання, полювання і сільське господарство (тваринництво і землеробство). Їхню працьовитість цілком можна порівняти з роботою бджіл у період взятку.
І не випадково це знайшло відображення в одній з частин Біблії — у книзі притч Соломонових.
"Піди до мурахи, лінивець, — радив цар Соломон у "Притчах". — Подивися на дію її і будь мудрим. Немає в неї ні начальника, ні приставника, ні володаря; вона заготовляє влітку хліб свій, збирає під час жнив їжу свою".
Незважаючи на всі достоїнства мурах, щоб сад і город звільнити від попелиці, насамперед необхідно позбутися мурашників.
Знищувати мурашник найкраще ввечері, обливши його гасом чи дизельним паливом і розклавши на ньому багаття.
Можна знищити мурашник, висипавши на нього розпечений попіл торфу, брикету чи вугілля, висока температура якого може зберігатися тривалий час.
У місцях, де неможливо знищити мурашник за допомогою вогню чи високих температур (біля дерев і дерев’яних будівель), слід застосувати Бі-58Н, деціс, сонет та подібні препарати. Для знищення мурах дозування, зазначене на препараті для боротьби з попелицями, збільшується в 2–2,5 раза. Усі роботи з хімічними препаратами виконуються, надягнувши респіратор. У цьому разі краще використовувати садову лійку. Дуже важливо, щоб препарат потрапив у середину мурашника, пройшовши його тунелями.
У деяких випадках удається відлякувати мурах за допомогою дрібного торфу. Для цього по периметру теплиці насипають шар торфу в 5—8 см.
До деякої міри відлякує мурах часник, помідори, волоський горіх, хризантеми, чорнобривці і м’ята. Тому нерідко досвідчені садівники, городники і квітникарі по периметру ділянки висаджують квіти, запах яких не витримують мурахи. Але при цьому не слід забувати, що мурахи "мудрі" і тут одними квітами не обійтися.
Щоб захиститися від мурашок, не обов’язково застосовувати сильнодіючі хімічні препарати, що шкодять не тільки комахам, а і вашому власному здоров’ю.
Вам можуть допомогти 100 г дріжджів, які змішайте із 2 столовими ложками цукру і додайте пів чайної ложечки меду для збереження вологості. Отриману кашоподібну масу розкладіть порціями у консервні баночки і поставте їх на мурашині гнізда та на мурашині доріжки. Для захисту від дощу і сонця навкоси прикрийте баночки дошкою чи фанерою. Зверніть увагу, щоб зберігався доступ мурах до розчину в баночці.
На великих мурашниках цю процедуру повторюють по мірі поїдання розчину до повного зникнення мурах.
Цю рекомендацію ми вже надавали в журналі «Агросвіт України» № 4-2010 і згодом до редакції надійшов лист, в якому пан Микола просив надати роз’яснення його жінці, що серед мурах теж бувають алкоголіки. Пристрастившись до пасток із дріжджів, що готувала їм жінка, вони пробрались в комірчину і випили всю бражку, а потім ще й хильнули пів бутля самогонки.
Ну що тут скажеш???
Можливо на садибі пана Миколи поселилися мурахи-акселерати, які зродні українським козакам.
Рекомендація, щодо застосування дріжджового розчину діє тільки для садових мурах.
Володимир Тарасюк