Сотвори себе уютный уголок.

Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Владимир 61 » 18 янв 2020, 14:09

Tatiana Sitnik поширила допис.
Адміністратор · 26 хв
Практичні покрокові поради від фермера. Приєднуйтесь
Світлина від Миколи Стецькова.
Світлина від Миколи Стецькова.
Микола Стецьків з Іванною Аніскевич.
4 год
#Фермерство чи #Все_по_закону

Розпочинаю ділитись досвідом, покроковим процесом запуску ягідника.

З чого потрібно почати і що потрібно робити, щоб ваша ягода, і ваша ферма мала усі необхідні документи для її реалізації.

Отож:

1- це звісно земля яка повинна бути у Вас або в оренді, або у власності. Просто на родинних стосунках, це не варіант. Бо для кожного етапу документації потрібен кадастровий номер і цільове призначення землі, в моїй ситуації це 6га з кадастровим номером 4623681200:02:002:0074. Кому цікаво, можете зайти і почитати призначення яке для багатьох не є знайомим, ну і де вона точно знаходиться, куди ж їхати на фестиваль

2- це аналіз грунтів, щоб розуміти який її склад і що на ній можна вирощувати, а що не бажано. Земля всюди різна, не чорноземи тому це потрібно розуміти
В нашій ситуації, вирощувати можна все, але для деяких культур потрібен буде окремий підхід.

3- геологія, хто міг подумати, що це важливий процес, який є вкрай важливим для фермера? Я точно про це не задумувався, але коли побачив результати, зрозумів, що все добре, залягання грунтових вод дозволяє вирощування ягідних культур і це мене не може не тішити ну і ще багато цікавих речей полегшує, коли ти розумієш з чим маєш справу.

Чесно скажу, таких етапів є дуже багато і я буду ними ділитись, звісно якщо Вам цікаво? І це є дуже складно, що я постійно ловлю себе на думці ось з цією цитатою

китайський філософ Лао-Цзи точно підмітив: «Чим більше в державі створюється законів, тим більше в ньому стає злочинців».

Далі буде

Взято з

https://www.facebook.com/groups/organic ... p_activity
Владимир 61
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Владимир 61 » 23 янв 2020, 14:51

Сімейне господарство побудувало успішний бізнес на вирощуванні лікарських трав та чаїв
Ідея вирощувати лікарські рослини на чаї прийшла до голови родини Миколи Петровича не випадково. Адже до того майже чверть століття пропрацював у радгоспі, де пройшов службовими сходинками від найнижчої посади до керівника підприємства. Тож вивчив специфіку «трав’яного» бізнесу до найменших дрібниць, пише golos.com.ua.

За словами, вирощування більшості лікарських трав — не такий вже трудозатратний процес, проте збирання «врожаю» — справа дуже клопітка. Квіти потрібно вчасно і бережно зібрати, а потім висушити зі знанням справи. Тільки тоді заготовлену сировину можна продати фармакологічним підприємствам. А ще — використати для виробництва чаїв.

Асортимент культур у господарстві чималий — на оброблених полях добре ростуть фенхель і шавлія, розторопша і валеріана, меліса та ехінацея, нагідки та кріп. До того ж родина заготовляє ще й такі дикорослі лікарські рослини, як деревій, підбіл, звіробій, пижмо тощо.

Щороку сімейне господарство вирощує до 20 тонн лікарських рослин. А загалом переробляє разів у десять більше. Це завдяки тому, що активно співпрацюють з місцевим населенням.

«В окрузі до десятка сіл знайомі з вирощуванням лікарських трав. Люди сіють, вирощують та збирають їх на своїх ділянках, а потім ми купуємо у них сировину для переробки. На цьому співробітництво не закінчується. Часто забезпечуємо селян насінням, допомагаємо з обробкою землі — одне слово, підтримуємо довготривалі партнерські відносини», — розповідає Микола Прудивус.

Попит на таку продукцію на українському ринку чималий. Микола Прудивус, як фахівець із багаторічним досвідом, стверджує: вітчизняний ринок забезпечений власними лікарськими травами менш як наполовину. А от решту, як з’ясувалося, фармакологічні та торгові компанії купують за кордоном.

Прудивуси не приховують: тільки на чаях за сезон можна заробити кілька сотень тисяч гривень. Якщо ще продавати лікарські трави як сировину для фармакологічної чи косметичної промисловості, то сума подвоїться, а то й потроїться.

З вирощеної продукції сімейне господарство створює фірмові чаї. У найближчих планах — розвивати виробництво кулінарних спецій із фенхелю, кропу, чебрецю, м’яти, меліси.

Та й на цьому не збираються зупинятися, у планах також створення екопарку лікарських рослин. Прудивуси вірять, що до їхнього парку з часом з’їжджатимуться туристи з усієї України

Взято з
https://superagronom.com/news/9398-sime ... fFJPb5ngkA
Владимир 61
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Владимир 61 » 16 фев 2020, 23:09

Гумоподібна гниль картоплі – порівняно нова для України хвороба
2020 Февраль 050665
Вперше це захворювання на картоплі виявлено у Великобританії в 1948 році. Для України гумоподібна гниль бульб на сьогодні переходить із потенційно небезпечних у розряд поширених і шкідливих хвороб картоплі. Розповсюдження хвороби в Україні в основному відбулося в результаті використання сортів картоплі, насіннєві бульби яких були завезені з Білорусі та Росії. Хвороба виявляється частіше за все на присадибних ділянках Полісся і Лісостепу і має суттєвий вплив на схожість насіннєвих бульб, формування стеблостою, висоту і продуктивність рослин, тривалість зберігання бульб у сховищах.

Хвороба уражує бульби, паростки і стебла. На бульбах хвороба проявляється наприкінці вегетації і у період зберігання картоплі у сприятливих для збудника хвороби умовах підвищеної вологості і відносно високої температури. Найчастіше захворювання зустрічається на важких слабоаерованих ґрунтах із надлишковою вологістю.

У період збирання картоплі на бульбах виявляються поверхневі коричневі плями неправильної форми з чорною облямівкою. Уражена тканина під плямами пружна, гумоподібна, вона поступово розм’якшується, але зберігає достатню еластичність. М’якоть уражених тканин чітко відмежована від здорової тканини. Якщо таку бульбу розрізати, то через 15– 20 хвилин інфікована тканина рожевіє, а потім стає сіро-бурою, через пару годин темніє і набуває чорного кольору. Однак у деяких випадках колір ураженої тканини може не змінюватися. При подальшому зберіганні, залежно від умов середовища, уражені бульби можуть ослизнюватися або, навпаки, муміфікуватися. Плями з часом зливаються, при високій вологості покриваються білим або слабо-зеленим нальотом у вигляді дрібних, діаметром до 2–4 мм, подушечок – конідіальним спороношенням гриба.

Зі столонного боку ураженої бульби виділяється світло-коричнева рідина з неприємним специфічним рибним запахом. Бульби стають водянистими, вони ослизнюються, шкірка на них легко відшаровується, бульба повністю розкладається і перетворюється у кашоподібну масу. В умовах підвищеної вологості через сильне розкладання уражених тканин гумоподібну гниль часто відносять до мокрих бактеріальним гнилей. У сухих умовах середовища, навпаки, ознаки захворювання набувають схожості з сухою фузаріозною гниллю або задухою бульб.

На паростках картоплі до сходів з’являються ділянки побурілої тканини. Вона стає пухкою, мокрою, іноді на ній можна спостерігати слабке спороношення гриба у вигляді білих подушечок зі слабо рожевуватим або зеленуватим відтінком. Такі паростки легко ламаються у місцях ураження або згнивають повністю. Інфекція проникає у меристематичні тканини, і утворення нових паростків стає неможливим. Бульби не дають сходів. За незначного ураження бульб з’являються сходи, але рослини пригнічені, вони, як правило, відстають у рості і розвитку, на нижній частині стебла утворюються коричневі плями, іноді зі слабким спороношенням збудника хвороби. Уражена тканина у місцях плям стебла ослизнюється, стебла надломлюються і засихають.

Збудником хвороби є гриб Geotrichum candidum Link ex Pres (син. Oospora lactis Sacc), який у циклі свого розвитку формує конідіальне і сумчасте спороношення, а також оідії і хламідоспори. Крім картоплі збудник хвороби уражує плоди томата, перцю і дині. Поширюється гриб конідіями, сумкоспорами і хламідоспорами. Оптимальна температура для проростання конідій гриба і розвитку грибниці – 250С. Але інтенсивне зараження бульб відбувається при більш високій температурі 29–350С. Це пояснюється зниженням захисних реакцій картоплі за підвищених температур.

Конідії гриба здатні проростати і заражати бульби лише за відносної вологості повітря понад 95% і не раніше, ніж через 18–20 годин після їх утворення. За наявності краплинної вологи період часу, необхідного для проростання, скорочується до 10–12 годин.

Збудник хвороби проникає в бульби через розкриті сочевички, паростки, некрозні плями. Ураженість і розвиток хвороби посилюється за наявності механічних пошкоджень бульб, особливо у вигляді розрізів, тріщин, обдертої перидерми, а також за їх переохолодження і ознак фізіологічної задухи.

При пересиченні ґрунту водою бульби картоплі починають задихатися, у результаті чого відкривають сочевички, і це сприяє проникненню гриба всередину бульби. Зараження бульб і максимальний розвиток хвороби відбуваються в умовах вологості ґрунту 95–100% від повної вологоємності. Оптимальні умови кислотності середовища рН 5,0– 5,5.

Зараженню бульб у польових умовах сприяють тепла дощова погода у другій половині літа, високі дози азотних добрив, вирощування картоплі на важких переущільнених і перезволожених ґрунтах.

Джерелом інфекції є заражені насіннєві бульби і рослинні залишки картоплі, перцю, томату, дині. Конідії гриба у міжвегетаційний період добре переносять вплив негативних температур і можуть зберігатися на бульбах картоплі і в ґрунті на рослинних рештках на глибині від 5 до 10 см протягом 8 місяців. Набагато гірше зимують конідії патогена на глибині 15–20 см.

При попаданні у сховище інфікованих бульб і наявності сприятливих для розвитку хвороби умов (висока вологість і відносно висока температура повітря) відбувається швидке перезараження значної маси бульб, які зберігаються у картоплесховищах. Слід пам’ятати, що збудник гумоподібної гнилі досить вільно розвивається у діапазоні температур від +10С до +350С, і його розвиток важко стримати, регулюючи тільки температуру зберігання у сховищах.

Гумоподібна гниль бульб картоплі є дуже шкідливим захворюванням. Наявність у садивному матеріалі заражених бульб призводить до значного випадання сходів (іноді до 30–50%), зменшення висоти і кількості стебел і є причиною зниження продуктивності рослин через загибель вічок загнивання й загибель паростків, стебел. Дослідженнями білоруських учених доведено, що наявність у насіннєвому матеріалі бульб, заражених збудником гумової гнилі від 5 до 15%, є причиною зниження врожаю залежно від сорту від 12,7 до 19,5%. Заражені бульби, як правило, загнивають у ґрунті і не дають сходів.

При садінні здорових бульб в інфікований ґрунт рослини різко затримуються у рості і розвитку. Висота їх зменшується наполовину в порівнянні з контролем, істотно знижується кількість стебел.

Під час зберігання уражується в середньому 2–5% бульб, а в окремі роки від 20 до 40%. За наявності симптомів гумової гнилі схожість бульб знижується на 45% і більше. Формування осередків загнивання бульб у результаті розвитку хвороби у сховищах обумовлює погіршення насіннєвих, товарних і продовольчих якостей бульб.

Захисні заходи. Захист картоплі від гумоподібної гнилі повинен бути спрямованим перш за все на придушення або обмеження джерела інфекції. Для садіння необхідно використовувати тільки здоровий насіннєвий матеріал. За наявності уражених бульб доцільно провести його перебирання. Зазвичай його необхідно проводити восени – перед закладанням бульб на зберігання і навесні – перед садінням картоплі. Своєчасна підготовка насіннєвого матеріалу до садіння є ефективним заходом обмеження джерела інфекції гумоподібної гнилі бульб картоплі. ЇЇ слід розпочинати за 20–25 днів до садіння бульб картоплі. Виконання цього заходу забезпечує максимально швидкий ріст і розвиток рослин й істотно знижує шкідливість хвороби.

Насіннєві бульби картоплі спочатку слід витримувати протягом 10–12 діб на розсіяному світлі за температури 15–220С, а потім температуру понижують до 7–80С. При цьому на добре освітлених здорових бульбах утворюються міцні короткі, не більше 0,5–1,0 см, паростки, що не заважають механізованому садінню таких бульб. Світлове пророщування бульб перед садінням дає можливість підвищити стійкість рослин до гумоподібної гнилі, фітофторозу та інших захворювань, виявити приховані форми ураження бульб і своєчасно їх видалити з насіннєвої партії. Наведені організаційно-господарські заходи дозволять повніше використовувати агротехнічні та погодні умови і сприятимуть швидкому формуванню коренів, прискорюватимуть розвиток сходів, збільшуватимуть число стебел і забезпечуватимуть отримання більш високого і якісного врожаю.

Уражені післяжнивні рештки картоплі, як відомо, є також джерелом інфекції, тому треба дотримуватися сівозміни з поверненням картоплі на попереднє місце не раніше, ніж через 3–4 роки. Кращими попередниками картоплі є ріпак, люпин, багаторічні трави, які не пошкоджуються збудником гумової гнилі, а їх кореневі виділення істотно знижують запас ґрунтової інфекції патогена.

Не рекомендується в сівозміні розміщувати картоплю після томатів, перцю і дині, які уражуються збудником гумової гнилі і є додатковими джерелами інфекції.

Збалансоване внесення органічних і мінеральних добрив. Слід пам’ятати, що внесення під картоплю підвищених доз мінеральних добрив, особливо азотних, підсилює ураженість бульб гумовою гниллю. На заражених грунтах збудником гумової гнилі дози мінеральних добрив не повинні перевищувати NPK: 120: 120: 160кг / га.

Під картоплю слід відводити ділянки з більш окультуреними легкими супіщаними ґрунтами і легкими суглинками, щоб виключити зараження бульб через сочевички внаслідок нестачі кисню і перезволоження. У місцях, де виявлені осередки захворювання, потрібно висаджувати тільки здорові бульби.

Для протруєння бульб картоплі проти гумоподібної гнилі, сухої фузаріозної гнилі, ризоктоніозу, видів парші, фомозу використовують один із рекомендованих протруйників на основі діючих речовин: азоксистробіну + металаксилу-М, се (Юніформ 446 SE, 1,5 л/т); імазаліла сульфату, к.с. (Фунгазіл 100 SL, 0,15 л/т); іпродіону, к.с. (Ровраль Аквафло, 0,38–0,4 л/т); манкцебу, з.п. (Дітан М-45, 2,0–2,5 кг/т); флудиоксонілу, тн (Максим 025 FS, 0,75 л/т); флуксапіроксаду, к.с. (Серкадіс, 0,2–0,25 л/т).

Проти комплексу хвороб, ґрунтових та наземних шкідників бульби картоплі обробляють комбінованими інсектицидно-фунгіцидними препаратами на основі діючих речовин: дифеноконазолу + флудіоксонілу + тіаметоксаму, тн (Селест Топ 312,5 FS, 0,5–0,7 л/т та аналоги); пенсикурону + імідаклоприду, т.к.с. (Престиж 290 FS, 1,0 л/т та аналоги); пенфлуфену + клотіанідину, тн (Еместо Квантум, 273,5 FS, 0,3–0,6 л/т при обробці бульб або 1,5–1,8 л/т при внесенні в гребені під час висаджування).

З метою попередження передачі інфекції гумоподібної гнилі від бадилля на бульби у процесі збирання картоплі необхідно застосовувати прийоми, що прискорюють процес їх дозрівання, це видалити бадилля за 10– 14 днів до збирання врожаю. Цей спосіб сприяє зміцненню покривних тканин бульби і, тим самим, вони менше травмуються під час збирання, транспортування і сортування.

На важких ґрунтах слід провести розпушування міжрядь після видалення бадилля, що дозволить запобігти удушенню бульб і зараженню їх гумовою гниллю. При збиранні врожаю не допускати механічних пошкоджень бульб, які є воротами для проникнення інфекції збудника хвороби.

Перед закладанням на зберігання партії картоплі, зібраної з перезволожених ділянок, її необхідно витримати у тимчасових буртах, а потім ретельно перебрати.

У початковий період зберігання бульб необхідно створити умови (лікувальний період), які сприяють загоюванню ран від механічних пошкоджень і попереджають проникнення інфекції у бульби. Для цього протягом перших 20 днів після збирання бульби слід витримувати за температури 18–190С і відносної вологості повітря 90–95%.

Дотримуватися оптимального режиму зберігання бульб у картоплесховищах, у яких температура повинна бути в межах 1–30С, а вологість повітря 85–90%. За таких умов розвиток хвороби буде мінімальним. Під час зберігання бульб уникати запотівання верхнього шару насипу картоплі, що сприяє масовому їх зараженню.

Ефективним заходом проти гумової гнилі є глибоке заорювання рослинних решток у ґрунт.

І.Л.Марков, к.б.н., професор НУБіП України

Взято з

https://www.pro-of.com.ua/gumopodibna-g ... Jk4ZylMFxc
Владимир 61
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Владимир 61 » 28 фев 2020, 14:46

Tatiana Sitnik
Адміністратор · 45 хв
#насіннєвийчеленджВесна2020 #візитнакарта та гордість України:
#Черешня #МелітопольськаЧорна, дворічні саджанці черешні на підщепі #антипка (Cerasus mahaleb) в Києві
Сорт черешні Мелітопольська чорна виділений в Інституті зрошуваного садівництва ім. М.Ф. Сидоренко УААН серед сіянців Французька чорна від вільного запилення. Селекціонер М.Т. Оратівський.
Має високі товарні і смакові якості плодів, висока продуктивність і транспортабельність.
Сорт - універсальсальний запліднювач.
В умовах Мелітополя плоди дозрівають 17-24 червня. Щеплені на антипці дерева вступають у плодоношення на 4 рік і швидко нарощують урожай. Середня врожайність сорту в 16-річному віці становить 78,0 кг з дерева. 27-30 т/га.
Контакт постачальника: 067 70 80 532, 095 04 05 715, Iya Verizhnikova, https://vineyard.kiev.ua/p597321325-mel ... topol.html

Взято з

https://www.facebook.com/groups/organic ... p_activity
Владимир 61
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Владимир 61 » 29 фев 2020, 00:00

Интересные секреты черенков...

Все знают, как в банке с водой можно укоренить черенки. Но не всегда этот метод укоренения бывает удачен. В этом деле есть несколько моментов, от которых напрямую зависит успех.

1. В непрозрачной посуде корешки образуются гораздо лучше, чем в прозрачной.

2. Воду при испарении лучше не менять, а доливать.

3. Если воды слишком много, в нижней части банки мало кислорода, черенки могут загнить.

4. Важно количество черенков. Жимолость, например, не даст корни, если в 200 мл воды будет находиться более трех веточек.

5. Частенько для черенкования берут очень длинные побеги. Замечено, что чем ниже расположен отрезок стебля, из которого взят черенок, тем лучше он укореняется. Это относится, в частности, к розам.

6. Гораздо лучше укореняются черенки с боковых веток, не очень сильно растущих.

7. Чем старше растение, с которого срезают черенки, тем хуже они укореняются.

8. Если у черенков нет листьев, корни легче образуются в темноте, а при наличии хотя бы небольшого листика или даже его части для укоренения необходим свет.

Взято з

https://www.facebook.com/groups/1789788 ... p_activity
Владимир 61
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Владимир 61 » 05 мар 2020, 13:04

Порічки – врожайні та стійкі: посадка червоної смородини .
Червона смородина не може цілком замінити чорну у наших садах, але прекрасно її доповнює. Порічки більш довговічні і невибагливі до умов вирощування, стійкіші до комплексу хвороб і шкідників культури. Вони практично не мають потреби в перезапиленні, а врожайність у них в півтора рази вище, ніж у чорної смородини. Особливості культури Червона смородина – багаторічний досить високорослий кущ, близько 2 м у висоту. Складається з 15-20 гілок різного віку, центрального домінуючого пагона не має. У сприятливих умовах рослини можуть жити 20-30 років, однак вік продуктивної експлуатації не перевищує 12 років. У порічок не утворюється поросль, прикореневі пагони з'являються з бруньок у основи пагонів. Вони служать для заміни відмираючих і старих гілок. Плодові бруньки формуються на пагонах від 2-річного віку. Найбільша кількість плодових бруньок зосереджена на кордонах приростів. Урожай розташовується ярусами на кордонах приросту, тому вкорочувати пагони червоної смородини не можна. Бруньки у неї диференційовані, тобто з одних розвиваються тільки пагони, з інших – тільки суцвіття. Від цвітіння до дозрівання ягід врожаю проходить 40 і більше днів. Ягоди в кисті дозрівають одночасно і можуть довго залишатися на кущах, не обсипаючись. Коренева система смородини залягає у верхньому шарі ґрунту, до 60 см, але окремі корені проникають на глибину більше 2 м. Проекція коренів в кілька разів перевершує проекцію крони. Чим легший ґрунт за механічним складом, тим сильніше розвинена коренева система. Завдяки настільки потужному і розгалуженому корінню порічки можуть переносити сильну посуху (чорна смородина поступається порічкам в посухостійкості) і морози. Усмоктувальні корінці переносять зниження температури в ґрунті до – 5 °С, більш грубе коріння до –14 °С. Вибір ділянки та способу вирощування Для вирощування червоної смородини непридатні ділянки в низинах, де скупчується холодне повітря і вірогідні весняні заморозки, болотисті ґрунти зі стоянням ґрунтових вод менше 1 м. Найбільш сприятливі суглинні, сірі, лісові чорноземи (рН 5-5,5, з вмістом гумусу не менше 3 %). Попередником порічок може бути будь-яка культура, за винятком агрусу, – через загальних шкідників і хвороби. Не рекомендується висаджувати смородину знову на ту саму ділянку, на місце старих викорчуваних кущів. Вирощувати червону смородину можна одиночними кущами, в ряду і на шпалері. Кущовий метод застосовують в присадибному господарстві, його перевага полягає у високій врожайності рослин, а також довгій продуктивності і тривалості життя. Схема кущової посадки – 2 м в ряду між кущами і стільки ж в міжряддя. Вирощування рядовим способом забезпечує найбільшу врожайність з площі, але при цьому кущі старіють швидше. Рослини при посадці розташовують через 0,5-1 м в ряду і через кілька років утворюється суцільна стрічка пагонів. Вирощування рядовим способом забезпечує максимальну врожайність з одиниці площі Щоб вирощувати смородину на шпалері, рослини формують на штамбі залишаючи 1-2 пагона на кожному кущі, інші видаляють. На висоті близько 70 см пагони пришпилюють. У міру того, як пагони відростають, їх підв'язують до шпалери, утворюючи плодову стіну. Бруньки і пагони нижче штамба видаляють. Перевага шпалери – великі товарні ягоди. В Україні на шпалері порічки вирощують тільки в аматорських насадженнях, а за кордоном – і в промислових. Схема посадки: відстань між кущами в ряду 60-80 см, в міжряддях – від 130 см і більше. Найбільш сприятливий час для посадки в північних і центральних областях України – жовтень, в південних регіонах – кінець жовтня – листопад. Висаджені в ці терміни рослини встигають до морозів вкоренитися і навесні бурхливо починають рости. Можна посадити порічки і навесні, але оскільки у цієї культури вегетація починається дуже рано, бажано висадити кущі до розпускання бруньок – одразу після сходу снігу. Врахуйте, що саджанцям потрібен відновний період. Чим пізніше їх посадити навесні, тим важче смородина приживається, і тим менш розвинені у неї прирости. Правила посадки Для посадки червоної смородини копають ями 40х40х40 см. Багато недосвідчених садоводів негайно додають в них перегній. Однак якщо вносити його безпосередньо в ями, це привертає ґрунтових шкідників. Вони влаштовують собі «тепле місце» для зимівлі під саджанцем і з задоволенням харчуються його тендітними корінцями. До весни рослина гине. Щоб уникнути подібної ситуації, органіку вносять заздалегідь – під суцільне перекопування ґрунту, за 2-3 місяці до посадки. Якщо все ж доводиться сипати перегній в яму при посадці, його проливають розчином Актари від шкідників. У посадочні ями вносять також по 100-200 г суперфосфату, 30-40 г калійних і до 200 г азотних добрив або 200-300 комплексних мінеральних добрив. Ретельно змішують добрива з ґрунтом і перегноєм. У цю суміш висаджують рослини. Якщо під час обробки ґрунту перед посадкою органіку не додавали, в ґрунт вносять комплексні азотно-фосфорно-калійні добрива (NPK, в дозуванні 18-20%, по 200-300 г препарату на 1 м2). Смородину висаджують на 5-7 см глибше, ніж вона росла в розпліднику. Багато садоводів вважають, що смородина краще розвивається, якщо її посадити під нахилом. На практиці ж підтверджено, що немає ніяких очевидних відмінностей у розвитку і продуктивності рослин, посаджених похило, від посаджених вертикально. При посадці притримують саджанець в центрі ями і акуратно підсипають землю. Зручніше робити це в парі з кимось. Землю навколо саджанця обов'язково ущільнюють, щоб не утворилося порожнеч, і рясно поливають. При іншому способі посадки яму спершу до половини заливають водою, а вже потім встановлюють саджанець і починають потроху підсипати землю, поки яма не заповниться. Вологий ґрунт щільно облягає кожен корінець, саджанці в такому середовищі дуже добре приживаються. Після того як вода вбереться і верхній шар ґрунту підсохне, його розпушують. Після розпушування посадкові ями бажано замульчувати перегноєм, компостом і так далі. Легкий шар органіки не дає ущільнюватися ґрунту в пристовбурному колі, підтримує в ньому вологу і запобігає вимерзанню коріння взимку. Після посадки, в залежності від потужності саджанців, над поверхнею ґрунту залишають невеликий «пеньок» на 2-4 бруньки, а решту обрізають. З обрізаних частин пагонів можна нарізати живці і укоренити. Нехтувати обрізкою не можна. Саджанець, який отримав стрес при пересадці, не здатний одночасно вкорінюватися і годувати пагони, особливо якщо починається цвітіння, а потім формуються ягоди. Верхня частина рослини забирає біля коріння значну частину поживних речовин. В результаті у молодого куща прикореневі пагони дуже слабкі або взагалі не сформовані. Але саме вони – запорука майбутнього врожаю. Критерії якості саджанців В Україні в ходу однорічні саджанці з відкритою кореневою системою. Цей вид посадкового матеріалу має певні критерії якості, якими слід керуватися при покупці. Саджанці повинні бути чистими, без механічних пошкоджень, без ознак ураження шкідниками та збудниками хвороб, не підсушеними, без листя, з добре розвиненими бруньками, які ще не розпустилися. На саджанцях червоної смородини допускається відшаровування епідермісу кори (біологічна особливість виду). Саджанець 1-го сорту повинен мати мінімум 4-х кореня, довжиною не менше 15 см; мінімум один (можна більше) пагін від 50 см в довжину і від 0,8 см в діаметрі. Саджанці 2-го і 3-го сорту можуть бути менш розвиненими, але вони повинні бути дешевше. Червона смородина дуже рано починає вегетаціюОскільки смородина навесні швидко починає рости, в продажу нерідко можна зустріти саджанці з бруньками, що вже прокинулися. Купувати їх чи ні – особистий вибір садовода. Якщо чекати посадки до осені, рослина пропустить один сезон росту. Урожай буде на рік пізніше. Зазвичай приживлюваність саджанців з бруньками, що прокинулися, гірше, ніж у сплячих. Бруньки починають розпускатися зверху вниз. Нерідко на одній рослині верхні бруньки вже випускають листочки, а нижні ще сплять. Якщо такі саджанці посадити з дотриманням всіх правил, а потім ретельно доглядати за ними, приживлюваність може скласти 100%. Перш за все, саджанцям для вкорінення необхідний регулярний полив. Якщо після обрізки на «пеньок» залишилися розкриті бруньки, їх притіняють від сонця. Слід звернути увагу і на збільшені бруньки білого кольору, довжиною від 1 до 10 см, – так звані ростові. З них з'являються прикореневі пагони. Якщо на свіжокупленому саджанцеві немає ростових бруньок, нічого страшного. Вони утворюються пізніше, під землею – з бруньок, заглиблених при посадці. Головне, щоб саджанець був живим. Його стан легко визначити, зробивши поперечний зріз кореня і верхівки. Тканини на зрізі корінця мають бути білими або кремовими. Сірий або коричневий колір на зрізі означає, що саджанець підсушений. Поперечний зріз верхівки пагона повинен бути зеленого кольору, злегка вологим. Іноді деревина залишається живою, а бруньки – гинуть. Якщо підчепити бруньку нігтем, на зрізі має бути видно зелень. Підвищити приживлюваність саджанця допоможе вимочування. Будь-який саджанець з відкритою кореневою системою з моменту, коли його витягли з ґрунту в розпліднику, постійно втрачає вологу. На ринках, до продажу, він може тижнями перебувати в зневодненому стані. Після покупки його необхідно як слід «напоїти», зануривши на дві третини в воду. Зазвичай рослини вимочують від 12 до 24 годин. Більше 24 годин вимочувати не рекомендується, інакше вода починає заміщати в рослинах пластичні речовини і життєздатність саджанця зменшується. У воду можна додати стимулятор коренеутворення гетероауксін, Корневін, гумат натрію (в нормі витрати, зазначеній виробником препарату) або мед (1 ст. л. на 10 л). Олег Савейко © Журнал "Огородник" ФОТО: автора, pixabay.com

Читать дальше здесь: https://www.ogorodnik.com/articles/pori ... XOshjHHzyo
Владимир 61
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Владимир 61 » 11 апр 2020, 22:27

Ряст (Corydalis Med.), рід переважно багаторічних зіллястих рослин з родини м'якуватих з підземними шишками-бульбами або бульбами з розгалуженим коренем. Квітки в ґронах. На Україні — 7 видів, поширених по лісах і чагарниках. Найпоширеніші: ряст порожнистий (С. cava Mill.), по всій Україні, крім Лівобережного Степу; ряст Маршалла [С. Marschalliana (Pall.) Pers.], звич. в східній частині Лісостепу і злаково-лучного Степу; ряст Галлера (С. Halleri Wild.) по всій Україні. Ряст росте в листяних лісах. Рослина тіньовитривала. Цвіте у березні - квітні. Поширений на Поліссі, в Лісостепу. Він часто вкриває землю суцільним килимом, наповнюючи довколишній ліс приємним духмяним запахом нектару. Добре діє на швидкий розвиток бджолосімей, які збирають з рясту нектар та поживний пилок. Декоративна, медоносна та лікарська рослина. Рясти бульбистий і Галлера - гарні ранньовесняні декоративні рослини. Рекомендуються для родючих ґрунтів під світлими листяними насадженнями у скверах, парках і лісопарках, для напівзатемнених клумб, бордюрів. Ряст легко вирощується з насіння. При сівбі свіжозібраним насінням він зацвітає на другий-третій рік життя. Слід тільки стежити за достиганням насіння, бо плодики рясту швидко розтріскуються і з нього висипається насіння. Висівають його у легкий перегнійний ґрунт. Рясти - посередні ранньовесняні медоноси. У бульбах рясту бульбистого міститься близько 12 різних алкалоїдів, серед них найбільш отруйні бульбокапнін, а також корітуберин, корікаванін, корідин тощо. Бульбокапнін має снотворні властивості і рекомендується для загальної анестезії, причому вказується, що ін’єкції бульбокапніну замінюють морфін і скополамін. Застосовують бульби також як заспокійливий і глистогінний засіб, але останнім часом дуже рідко. Збирають порожнисті бульби навесні, викопуючи їх лопатами. Сушать у затінку, зберігають у коробках, вистелених папером. Як отруйну рослину її зберігають окремо. У зв'язку з масовою заготівлею на букети рясти потребують охорони. Джерело: Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979
Владимир 61
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Владимир 61 » 09 июн 2020, 11:47

Sekret Garden
Ініціатор дискусії · 2 год
Бачу, що дискусія про непету багатьох зацікавила.
1)Котовник Фассена
Nepeta × faassenii
Семейство Яснотковые (Lamiaceae)
Происхождение:
гибрид Nepeta racemosa x N. nepetella, полученный в голандском питомнике Фассена.
Цикл развития: многолетнее растение.
Посадка и размножение:
способы размножения: черенками, делением куста
особенности семенного размножения:
семена растения стерильны!!!
вегетативное размножение:
делением в начале отрастания стеблей;
стеблевыми черенками в мае.
2)
Nepeta cataria, commonly known as catnip, catswort, catwort, and catmint, is a species of the genus Nepeta in the familyLamiaceae, native to southern and eastern Europe, the Middle East, Central Asia, and parts of China. It is widely naturalizedin northern Europe, New Zealand, and North America.[1][2][3][4][5] The common name catmint can also refer to the genus as a whole.
The names catnip and catmint are derived from the intense attraction about two-thirds of cats have toward them (alternative plants exist).[6][7] In addition to its uses with cats, catnip is a popular ingredient in herbal teas (or tisanes), and is valued for itssedative and relaxant properties.[8][9]
· Nepeta cataria (кошачья мята, catswort) - «истинный котовник», культивируется как декоративное растение, СТАЛ ИНВАЗИЙНЫМ видом в некоторых местах обитания.
· Nepeta крупноцветковая (гигантский котовник кошачий, Кавказ котовник кошачий) – пышнее чем истинный котовник и имеет темнозеленые листья и темносиние цветы.
· Nepeta × faassenii (садовый вид) - это гибрид с серо-зеленой листвой и цветами лаванды. Это засухоустойчивое растение. Сорт «Уолкера Низко» был назван в честь селекционера. Многолетнее С года 2007 внесен Ассоциацией..
· Nepeta гасетоз (соцветие котовник) - обычно используется в озеленении. Он вынослив, рассчитан на американскую климатическую зонеу 5b.
3) Моя непета розмножується і насінням також. На упаковці був напис нідерландською : Catnip. Zaai niet in het wild. Це означає, що неможна сіяти в дикій природі. В пункті 1 є інформація про інвазивність.
4) Ніколи не користуюся інформацією з російських сайтів, 80% інформації є неправдивою і неперевіреною. Користуйтеся європейськими та американськими сайтами. Інформація доступна та зрозуміла!!! Дуже хороші статті пишутспівробітники ДС Маяк.
Шануймося!

Изображение

Взято з

https://www.facebook.com/groups/organic ... p_activity
Владимир 61
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Владимир 61 » 09 июн 2020, 12:02

Dobroslav Petko
Адміністратор · 9 хв
Понравилась сирень ? Приглядели интересный сорт в ближайшем парке?

Этот кустарник прекрасно размножается зелеными черенками. Брать их лучше как раз в конце мая - в это время они хорошо развиты и уже немного полуодревеснели.

Черенки нарезают длиной около 15 см. Нижний срез делают под почкой и обязательно косой - так лучше образуются корни. Верхний - над почкой и прямой. Все нижние листья надо оборвать, пару верхних оставить, но подрезать их наполовину - чтобы не испаряли много влаги.

Подготовленные черенки на ночь замачивают в корневине - стимуляторе корнеобразования. А утром высаживают в горшочки со смесью магазинной земли для рассады и речного песка (1:1).

Теперь самое главное: чтобы черенки укоренились, почва постоянно должна быть влажная. Держать горшочки с черенками лучше всего в теплице или на застекленном балконе. И обязательно в тени!

Хорошие корни на таких черенках образуются примерно к середине сентября. А в конце сентября молодые растения уже можно будет высадить на даче.

#СоветыПодариСад #черенкованиесирени #размножениесирени #размножитьсирень #ПодариСадкомюа #ПодариПланетеСад

Взято из

https://www.facebook.com/groups/PodariS ... p_activity
Владимир 61
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: Сотвори себе уютный уголок.

Сообщение Владимир 61 » 09 июн 2020, 13:18

Найкращі сорти винограду.



https://vinograd.info/stati/16-poleznyh ... f5vu9Cc6b8
Владимир 61
 
Сообщений: 4807
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Пред.След.

Вернуться в Советы новичкам

Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1

cron