Страница 79 из 87

Re: Сотвори себе уютный уголок.

СообщениеДобавлено: 15 сен 2019, 10:56
Владимир 61
Биочар

Так что же такое биочар? По определению, это специально обработанный уголь, который используется в сельском хозяйстве. Он создается в процессе пиролиза с очень малым доступом кислорода. В процессе пиролиза древесина горит, используя пиролизные газы.
Вы можете использовать биочар -просто добавив его в поверхностному слою земли. Особенно хорошо биочар при внесении его в бедные почвы. Прекрасным удобрением является биочар при добавлении его в биогумус.
Использование биочара добавляет почве множество положительных качеств. Он увеличивает урожайность, в некоторых случаях до 30-40%, особенно при использовании в бедных почвах. Он предотвращает вымывание удобрений и обеспечивает накапливание удобрений в своей структуре в доступной для растений форме. Как результат, вы можете значительно снизить нагрузку на почву (уменьшив применение минеральных удобрений)
Особенно важное свойство биочара- он является естественным местом жизни для бактерий и микоризы. В свою очередь они помогают корням ваших растений в усвоении питательных веществ.
Научные исследования показали, что земля, удобренная биочаром остается плодородной несколько десятилетий, сохраняя свои свойства от года к году.

Уникальные свойства Biochar -
* Увеличивает пористость земли в тысячи раз
* Ускоряет скорость роста растения
* Увеличивает доступность в почве Ca, Mg, P и K
* Сохраняет влажность почвы
* Сохраняет питательные вещества для корневой системы. Является прекрасным запасником макро и микроэлементов
* Стабилизирует почву
* Предотвращает слипание земли в комки
* Транспортный путь для микоризы и бактерий — ускоряет потребление питательных веществ корнями
* Увеличивает плодородность земли, увеличиваю общую биомассу
* Стимулирует фиксацию симбиотического азота в корневой системе

Взято из

https://www.facebook.com/groups/agropow ... p_activity

Re: Сотвори себе уютный уголок.

СообщениеДобавлено: 22 сен 2019, 09:03
Владимир 61
Осы - друзья человека.

Именно так. Осы - друзья. Даже не просто друзья, а помощники...
Осы и шершни - не только "кусучие твари" (об этом ниже), они реально помогают нам с вами.

1. Осы (как и их близкие родственники шершни) - активные хищники, истребляющие кровососов.
Для выкармливания многочисленного потомства им приходится все лето искать насекомых, которых они не только собирают где только можно, но и ловко бьют прямо в полете...
Как настоящие истребители-перехватчики, они могут развивать большую скорость, оснащены превосходной системой наведения на цель и обладают недюженным интеллектом.
Однажды я целый час наблюдал у своего крыльца (под которым осы построили несколько гнезд), как они, с периодичностью в несколько секунд, атаковали пролетающих мимо слепней.
...хватали челюстями прямо в воздухе, пикировали с добычей на траву, обездвиживали...
...часто в этот момент со стороны гнезда (на подмогу) подлетала вторая оса...
...если добыча была крупной, отрывали слепню брюхо, орудуя мощными челюстями...
...еще несколько движений челюстями, короткая возня... и от слепня на земле оставались только крылышки...
...а тяжело наргруженные осы, громко звеня крыльями, летели в гнездо, кормить потомство...
Кроме множества слепней, такая же незавидная участь постигла в тот день нескольких оводов и парочку крупных мух.

2. Осы - защитники сада.
Они охотятся не только в полете... осы охотно собирают с деревьев и с земли множество гусениц, жуков, муравьев, других насекомых.
Особенно тех, которых слишком много. Вспышка шелкопряда - таскают его гусениц... много огневки - собирают огневку... тля расплодилась - тоже годится.
В общем, осы в саду - это "отряд быстрого реагирования". Они отлично сдерживают слишком расплодившихся насекомых, не особо привередничая при выборе добычи.

3. Осы и шершни - санитары. Они предотвращают распространение инфекций и паразитов.
Они быстро находят мертвых слизней, лягушек, дождевых червей, ящериц, мышей, улиток... да и более крупной падалью не брезгуют. лишь бы мясо было свежее...
...осы и шершни буквально за несколько часов осы скелетируют трупик мыши или лягушки... добела скелетируют.
Впервые я наблюдал такое несколько лет назад, когда у нас жила кошка.
Кошка (как и мы) переехала в дом из квартиры, поэтому пойманных в саду мышей она не съедала, а приносила нам, оставляя на дорожке у дома.
Обычно мы уносили "подарки" в компост, но несколько раз не заметили... зато заметили осы... и к вечеру от задавленной мыши оставались только косточки.
Если в саду много ос, то практически весь "урожай" мяса достается им, а не трупным мухам...
...а то, что не съели днем осы, то ночью доедят ежи ;-)
...это, согласитесь, намного приятнее (я про запахи) и безопаснее (в смысле санитарии).

4. Осы - опылители. Да-да... осы действительно опыляют многие растения. Лично я видел их не раз, лакомящихся нектаром...
На некоторых растениях - единицы, на других - массово. Например, у нас на цветущих плющах почти нет пчел и шмелей, зато много-много ос!

Это все хорошо, скажете вы.
"полезные, да... но ведь осы и шершни жалят. больно! даже случатся, что люди умирают. ужас, даже дети! мы вчера в интернете читали"
Давайте подробнее разберемся с этим вопросом.
Хоть я и не энтомолог, но считаю, что имею полное право поделиться личным опытом.
Как наблюдательный садовод, который видит ос и шершней с апреля по октябрь... который живет с ними бок-о-бок.
Как отец пятерых детей, которые растут в саду... в котором живут осы.
Как консультант, который общается со многими садоводами... и садами... и там тоже летают осы.

Сразу оговорюсь, что описанные страшилки (что осы и шершни очень-очень опасны), а тем более, призывы к их уничтожению (вместе с рецептами убийства насекомых),
распространяются с подачи фирм, занимающихся "очисткой" от насекомых... :-(
А также - с подачи пчеловодов, многие из которых тоже считают ос "вредителями".
С первыми все понятно - продавать препараты и услуги надо. И на эмоции страха продавать проще.
А пчеловоды, сами того не понимая, создают на пасеках все условия для кормежки ос. Много летающей добычи в одном месте, много сладкого, пчелы часто ослаблены...
Естественно, осы и шершни "регулируют численность". Таковы издержки скученного содержания домашних животных.
Пастухи тоже не любят волков ;-)

Если к мнению пчеловодов (и продавцов "чистоты") прибавить несколько истеричных статей о гибели человека (страдавшего аллергией на насекомых),
приукрасить бабушкиными рассказами о том, что где-то, когда-то ребенка закусали шершни,
добавить репортажи из травмопунктов (где покусанных собаками и ужаленных пчелами в разы больше, чем покусанных осами),
сдобрить это парочкой школьных рефератов про опасных животных,
лайкнуть пару видео с гигантским азиатским шершнем,
то получится типичная картина того, что написано про ос в интернете.
Ужас-ужас. Убить на месте. Уничтожить ос и точка.
Вот рецепты убийства своими руками, вот препараты и прайс на услуги.
А нервные мамочки, еще более нервные бабушки, копирайтеры (а теперь и боты) дружно все это перепечатывают, не вникая ни во что.

Итак, действительно ли осы и шершни так опасны?
В принципе - да, опасны. Можно даже умереть от "укусов" ос (на самом деле осы не кусают, а жалят).
Можно, если очень постараться. Очень-очень постараться.
Не будем касаться случаев тяжелой аллергической реакции, что бывает редко (реже, чем аллергия на пчел...) и это тема врачей и их пациентов.
Рассмотрим обычного человека и обычных ос.
Чтобы зажалили насмерть (или до реанимации), надо соблюсти ОДНОВРЕМЕННО несколько условий:
* набрести на очень большую колонию непуганных (!) ос или шершней (это те же осы, только крупные)
* должна стоять жаркая сухая погода
* нужно не заметить жужжание большого количества насекомых (гудение слышно обычно за метр-полтора)
* затем проигнорировать предупреждающие атаки "дежурных" насекомых. они начинают беспокоится при приближении к гнезду примерно на полметра
* после первых ужалений (обычно - в руки) нужно остаться у гнезда... если отойти, "эффекта" не будет, осы не преследуют подошешего человека дальше нескольких метров
* нужно постучать по полуметровому гнезду, а лучше - разрушить его... и лучше - голыми руками.
* затем, не убегая далеко, махать руками, шуметь, продолжать стучать по гнезду, желательно засунуть голову внутрь.
** если вы все сделали "правильно", то да, можно получить десятки-сотни порций осиного яда и скончаться... :-( RIP
***как вы понимаете, пострадать от ос гораждо сложнее, чем попасть в аварию, утонуть в ванной или свалиться с балкона.
тьфу-тьфу...

И что делать, чтобы осы не кусали?
В целом - все просто, уважать их право на жизнь, их роль в экосистеме, учитывать и понимать их биологию.
Вот основные, важные для садоводов "тонкости":

1. Осы снимают с мертвых стволов и сучьев древесные волокна, из которых с помощью слюны делают бумагу, используюмую для постройки гнезд.
Поэтому эту группу насекомых (Polistinae и Vespinae) называют "бумажные осы"
так что, если осы "обдирают" кору вашей любимой сирени... значит им просто не хватает старой мягкой древесины...
Все не сгрызут :-) Видимо, в саду слишком "чисто".

2. Взрослые осы кормятся нектаром цветов, выделениями тлей, соком фруктов.
Так что, если вы ходите по саду босиком, то желательно убирать из-под ног спелую падалицу.
И быть внимательными, когда в спелых плодах, висящих на дереве, кто-то выкусал ямки... в ямке иногда сидит оса.
И не оставлять надолго в саду спелый арбуз, вазочку с вареньем или чашку винограда...
хотя... почему бы и нет... можно и подкормить ос ;-)

3. Личинок осы выкармливают белковым кормом, в основном насекомыми — мухами, муравьями, пчёлами, гусеницами... свежим мясом тоже не брезгуют.
Если в саду (и рядом) широко используются инсектициды, особенно - системные, то ос обычно очень мало.
Как и все хищники, они аккумулируют в себе токсины, съеденные с добычей.
Все препараты, опасные для пчел и муравьев, опасны и для ос.

4. Свои гнезда общественные осы строят в сухих местах, куда не попадает дождевая влага.
В природной среде это дупла деревьев, ращелины между камнями, вывороты корней, густые кроны хвойных.
Но иногда осиные гнезда строятся просто в пучке травы или на ветках деревьев. И даже в брошенных норах.
В населенных пунктах осы гнездятся на чердаках, в сухих сараях, под навесами, в электрощитках, в трещинах и полостях стен.
Штабель сухих досок, прикрытая от дождя поленница, стопка кирпичей - тоже пригодны для заселения осами.
Чем выше и суше, тем лучше для ос.

5. Осы (и шершни) при частом контакте с человеком привыкают к соседству и не трогают. Но важное условие - контакт должен быть регулярным.
У нас в саду в рабочем домике каждое лето гнездятся осы (обычно 5-7 гнезд). Почти ежедневно мы туда заходим, пересаживаем растения, берем инструмент и т.п.
Одно из гнезд каждый год осы строят в дощатой двери, то есть мы постоянно ходим буквально в нескольких сантиметрах от входа в гнездо...
Открываем и закрываем дверь, в которой расположено гнездо! ...ноль проблем. Осы привыкают и не трогают.
Зато осы, гнездящиеся в том же домике, но высоко под кровлей, ведут себя иначе. Под кровлю, на верхние полки мы заглядываем редко, примерно раз в месяц...
Пока расстояние от человека до гнезда полметра и больше - реакции нет. Если меньше - осы начинают угрожающе кружить возле гнезда.
Та же самая ситуация с осами, которые ежегодно гнездятся в электрощитке (в саду). Контакт редкий, раз в месяц, "охранная зона" - примерно полметра.
Мимо ходим - реакции ноль, стоит подойти вплотную - предупредительно кружат.
С шершнями был аналогичный опыт.
В старом доме они жили в щелях бревенчатой стены, мы часто ходили буквально под гнездом, никто нас не трогал.

6. Возникает вопрос - как же мы смотрим показания электросчетчика и пользуемся верхними полками в рабочем домике? и при этом осы нас не кусают?
Все просто. Ночью и в холодную погоду осы "спят" и не активны. Им просто холодно и они "цепенеют"... как и все насекомые - не могут регулировать температуру тела.
Мы уже знаем излюбленные (или вероятные) места гнездования и стараемся заглядывать туда в прохладную погоду, рано утром или поздно вечером.

7. Осы не любят шум и вибрацию. Об этом я узнал, когда мы повесили на стену каркасного дома блок сплит-системы. В жаркую погоду кондиционер гудит, вибрация передается стене...
С тех пор осы перестали селиться под крыльцом. Рано весной появляются молодые гнезда, но летом они покинуты.

8. Численность общественных ос и размер гнезд последовательно нарастают с весны до осени.
Зимуют и начинают строительство гнезд оплодотворенные самки, потом самки рождают рабочих особей, численность которых увеличивается в течении лета.
Ближе к осени рождаются самцы и самки, спариваются, после чего самки уходят на зимовку, а самцы и рабочие особи гибнут.
Таким образом, с наступлением осеннего похолодания гнезда ос и шершней гарантированно пустеют.

9. Яд шершней (и других общественных ос) менее токсичен, чем пчелиный. Жало при уколе не остается в ране.
Инфекций осы не переносят. Зато осы ловят мух и слепней, которые переносят всякую дрянь...
Боль от ужаления шершня примерно сопоставима с болью от ужаления медоносной пчелой. А боль от ужаления осы еще слабее.
Наша реакция на боль субъективна, если просто укололи палец - ерунда... а когда боль + страх - то вдвое-вчетверо больнее.
Вот если крупный шмель ужалит - это ДА.

Как взаимодействовать с осами взрослому человеку, надеюсь, понятно... а дети?
С детьми помогает только одно - показывать и объяснять... заметили осиное гнездо, или осу на окне - не хватайтесь за "дихлофос"...
не подавайте дурной пример, чтобы потом не удивляться, с чего это дети давят пауков и препарируют ящериц...
лучше сделать так:
1. позвать детей,
2. показать осу (или гнездо),
3. рассказать,
* чем осы опасны, почему они жалят...
* где они живут, чем питаются, чем кормят потомство...
* чем осы и шершни отличаются от шмелей и пчел...
* и что общего между осами и муравьями...
* почему осы не активны в холодную погоду...
* чем они полезны для нас, для сада и для природы в целом...
* почему осенью осиные колонии пустеют...
* и что делать, чтобы не трогали.

А если ужалила оса - успокоить, приложить холод... кричат больше от страха, чем от боли.
Стоит понаблюдать, нет ли признаков аллергии...
а через пару минут - все-таки рассказать то, что написано выше.
Дети очень любознательны и буквально впитывают все новое и интересное... потом еще и друзей-товарищей просветят.

В общем, с осами и шершнями вполне можно "жить дружно".

Сергей Александрович Сидоренко, Ботанический сад 365, Краснодарский край.

Взято из

https://www.facebook.com/permalink.php? ... nt_mention

Re: Сотвори себе уютный уголок.

СообщениеДобавлено: 30 сен 2019, 21:17
Владимир 61
Tatiana Sitnik Друзі, привіт!   Всі 25 годин з моменту написання посту отримую від вас промінці сонця в кожній вашій відповіді! Бо одна справа, коли сам-на-сам думаєш про улюблене село, і зовсім інша справа СКАЗАТИ ПРО НЬОГО В ГОЛОС!
Як я обіцяла в пості, - про перші три села (плюс один), - я роблю другий хід. В кожному 1-4 коментарі.
І для всіх учасників цієї гри кажу відверто: - маю бажання дізнатись про кожне написане вами село!
Граємо? :)
В поміч нам всього декілька ресурсів:
1. Карти трехверстовкі, середина XIX століття http://freemap.com.ua/.../karty-trexverstovki-novoj..., або інші карти та матеріали, що відображають минуле території (ріки, ліси, природній потенціал)
2. Google Планета Земля
Персональний доступний внесок:
1. Берегти осередки дикої природи. Стимулювати збільшення численності Рослин Червоної книги України (за областями) https://redbook-ua.org/plants/region
2. Зменшувати кількість інвазійних видів (Інвазії та інтродукції видів-чужинців), наприклад, клен американський, ваточник сирійський, золотарник, айлант найвищий, амброзія. В Україні не існує повного єдиного офіційного переліку інвазійних видів, тому включаємо здібності слідопита-охоронця, аналізуємо ситуацію/новини по всій європейській частині. http://epl.org.ua/.../shho-take-invazij ... -i-yak.../
3. Ділитись досвідом з сусідами, вести інформаційно-роз'яснувальну роботу.
4. "Ні підпалам сухостою та лісу", - вести агітацію, бути прикладом по використанню рослинних решток як сировини для мульчі, перегною.
Два важливих правила поводження з землею, яке селяни забули за три-чотири покоління, - "не залишати ґрунт без рослинності" та ""годувати" мікроорганізми в землі, а не рослини".
5. На місцевому рівні вирішувати питання стихійних сміттєзвалищ (має працювати фін. та адмін. відповідальність), стимулювати організацію роздільного збору та вивіз переробної сировини.
6. Виховувати в собі та навколо себе, в людях, впевненість в своїх силах, почуття власної гідності, самоповаги. Неприхована риса нашого народу, - заздрість. Нехай вона буде білою, це позитивне явище   Вона спонукає людину йти вперед, самовдосконалюватися. Веду до того, що
7. бажаю вам, щоб ваші позитивні практики переймались, копіювались. Адже природно здоровою ділянка може бути лише тоді, коли навколишні ділянки також природно здорові. Варто пам'ятати: "Межі володінь не обмежують їх територію, вони служать позначенням їх розташування."

Взято з

https://www.facebook.com/tatiana.sitnik ... ment_reply

Re: Сотвори себе уютный уголок.

СообщениеДобавлено: 02 окт 2019, 20:38
Владимир 61
Изображение

Комахи у тваринництві

Яку ж шкоду вони приносять господарствам?
Як зменшити кількість комах та їх негативний вплив
Шкідливі комахи є одним із факторів біотичного похо­д­ження, який постійно створює негативний вплив на життєдіяльність та продук­тивність сільсько-господарських продуктивних тварин і птиці.
Нині відомо близько 900 тис. ідентифіко­ваних видів комах, із яких до числа паразитичних належить близько 1%. На сучасних об’єктах тваринництва наразі їх нараховується декілька сотень видів; за уточненими даними, понад 250 — безпосередньо пов’язані з продуктивними тваринами та птицею.
Шкідливі комахи є одним із факторів біотичного похо­д­ження, який постійно створює негативний вплив на життєдіяльність та продук­тивність сг продуктивних тварин і птиці. Нині відомо близько 900 тис. ідентифі­ко­ваних видів комах, із яких до числа паразитичних належить близько 1%. На сучасних об’єктах тваринництва наразі їх нараховується декілька сотень видів; за уточненими даними, понад 250 — безпосередньо пов’язані з продуктивними тваринами та птицею.
За своєю класифікаційною характеристикою вони здебільшого належать до п’яти рядів: Diptera, Siphunculata, Mallophaga, Siphonoptera та Hemiptera. Комахи є потужним стрес-фактором: вони не лише спричинюють відчутні економічні втрати внаслідок недоотримання продукції, але й слугують переносниками трансмісивних хвороб тварин та резервантами окремих збудників паразитарних захворювань.
Загалом на продуктивних тваринах та птиці паразитують літаючі та нелітаючі види шкідливих комах. Нелітаючі проявляють свою пряму шкідливість упродовж року, хоча з різною інтенсивністю, а розвиток літаючих припадає на весняно-літній період, тому їхній цикл розвитку безпосередньо залежить від кліматичних та погодних чинників навколишнього середовища.
Проте з наявного різноманіття паразитичних шкідливих комах у тваринництві вагома роль, беззаперечно, належить мухам — порівняно дрібним комахам ряду Diptera, ареал поширення яких територією України є повсюдним. Із них ветеринарне значення мають сім родів. Близько 30 видів, представлених в агроекосистемах на території України, є небезпечними та потребують постійного комплексу заходів щодо регулювання їхньої чисельності, оскільки вони є однією з обов’язкових ланок у ланцюзі поширення таких хвороб:
протозойних: Criptosporidium parvum, Toxoplasma gondii, Sarcocystis spp.;
вірусних патогенів: холера свиней, вірус трансмісивного гастроентериту, вірус РРСС;
бактеріальних патогенів: Yersinia enterocolitica, Salmonella spp., Campilobaster spp., E. coli, Shigella spp., Streptococcus suis.
Заходи профілактики та знищення мух
Комплекс профілактичних заходів відіграє вирішальну роль у боротьбі з мухами і включає заходи щодо:
створення умов, які б перешкоджали подальшому живленню та розмноженню мух, оскільки запобігти завжди значно дешевше, ніж потім вести боротьбу з численною популяцією. Не допускати зростання їхньої чисельності — це найголовніший фактор контролю комах;
створення несприятливих мікрокліматичних умов для розвитку. ✅Розірвати ланцюг тепло — волога — світло. Доведено, що здатність до відтворення знижується, якщо мухам недостатньо світла та відбувається постійна циркуляція повітря у середовищі їхнього мешкання;
визначення місць розплодження. Якщо їх очистити, цикл відтворення буде розірвано і популяція мух істотно зменшиться. За­­лиш­ки корму та гній, кірка гноївки, особливо якщо вони вологі, — ідеальне місце для відкладання яєць. Нерідко яйця можна знайти в щілинах у стінах приміщень;
дотримання основного принципу гігієни «порожньо — зайнято» та максимальне подовження терміну «настання біологічної втоми приміщень»;
визначення місця відпочинку мух, щоб знати, де найефективніше розмістити контактні інсектициди. Мухи найчастіше сідають на вікна, стелю, лампи. У такому разі контролювати їх допоможуть клейкі стрічки, пастки та спеціальні розчини для обприскування поверхонь;
постійний контроль за гігієною. Визначивши основні місця розплодження мух, завжди підтримуємо там чистоту та регулярно проводимо обробку інсектицидами. Усі контейнери мають бути герметичними. Важливо регулярно чистити гноє­збірні канали, міняти підстилку. Тверда фракція гною, яку зберігають на території ферми, — постійне джерело небезпеки. Вивозити її потрібно мінімум раз на тиждень або ж накривати чорним поліетиленом — він вбиратиме сонячне проміння, органіка нагріватиметься і личинки гинутимуть;
підтримання ідеальної гігієни за використання престартерів, оскільки ті у своєму складі містять сполуки, що приваблюють, окрім тварин, також і мух;
постійний моніторинг популяції мух.
під час проведення винищувальних заходів намагаються максимально знищити імагінальну стадію, але не слід забувати про те, що личинки, які вийшли із яєць та перебувають у фазі линьки, у період переходу з однієї стадії в іншу проявляють максимальну чутливість до інсектицидних засобів. Крім того, лише близько 20% популяції комах припадає на імагінальну стадію, тоді як 80% — фази лялечки, личинки та яйця, які все ж таки важче помітити, ніж літаючі імаго.
Запорукою успіху в проведенні комплексу дезінсекційних заходів є систематичність їхнього проведення. Ключовим принципом ефективної дезінсекції є використання інсектицидів до масової появи мух, тобто із настанням належного температурного режиму. Профілактична дезінсекція тваринницьких приміщень навесні та восени (після початку пасовищного періоду та перед його завершенням), незалежно від кількості популяцій комах у певному агробіоценозі, є обов’язковою. Слід звернути увагу на систематичність проведення обробок упродовж весняно-літнього періоду з урахуванням настанов щодо використання інсектицидних засобів, а також на селективне використання інсектицидів щодо імаго комах (для цього наявні спеціальні інсектициди у вигляді принад, які наносять на віконні рами, стелю, перегородки у приміщеннях тощо).
•Пропозиція

взято з

https://www.facebook.com/photo.php?fbid ... ater&ifg=1

Re: Сотвори себе уютный уголок.

СообщениеДобавлено: 03 окт 2019, 19:40
Владимир 61
КЛОПИ-МИСЛИВЦІ: застосування етномофагів в сфері захисту рослин



На даний час все більшої популярності набуває біологічний метод захисту рослин, зокрема використання етномофагів.

Етномофаги (від грецьк. entomon — комахи и phagos — пожирач) хижаки, паразити та інші організми, небезпечні для комах, що впливають на природне регулювання їх чисельності. Найважливіші агенти біологічного методу і інтегрованого захисту рослин.

У лабораторних умовах етномофаги показували 100% ефективності, у тепличних, за чисельності 30 особин на рослину (75 дорослих особин на 1 кв.метр) зменшували рівень пошкодження томатів південноамериканською томатною міллю (ПАТМ) на 91%.

Важливу роль в регулюванні чисельності ПАТМ можуть відіграти хижаки та паразити. Серед них особливе місце займають клопи.

В Іспанії в польових дослідах високу ефективність показав клоп Nabis pseudoferus, який поїдає яйця і гусениць шкідника. У стадії німфи за щільності 8–12 особин на рослину він знижував чисельність яєць молі на 92–99%.

Дорослі клопи здатні нападати і на гусениць, які знаходяться в міні листка. Цей клоп поширений у Європі і комерційно доступний.

У разі спалаху розмноження шкідника рекомендується використовувати 10–15 особин/кв. метр. В Іспанії місцеві види клопів Macrolophus pygmaeus і Nesidiocoris tenuis з родини Miridae вдень поїдають більше 30 яєць і нападають на томатну міль на всіх стадіях розвитку, але превагу надають гусеницям першого віку.

Взято з

https://agroday.com.ua/2019/10/03/vazhl ... -parazyty/

Re: Сотвори себе уютный уголок.

СообщениеДобавлено: 03 окт 2019, 19:45
Владимир 61
ЗНЯТИ ҐРУНТОВТОМУ: чорнобривці як сидерати після тривалого вирощування плодовоягідних культур
Поширити на Facebook Твітнути на Twitter


Сидеральні посіви чорнобривців варто застосовувати для оздоровлення ділянок на яких тривалий час вирощували плодові і ягідні культури.

Біологічно активні речовини, які чорнобривці продукують під час свого розвитку, борються зі шкідливою біотою ґрунту й знижують інтенсивність нематодних інвазій. Тому культуру варто використовувати у сидеральних посівах.

Оскільки під час вирощування сидератів йдеться про отримання великої вегетативної маси, для їх створення придатні високорослі форми чорнобривців, зокрема Tagetes patula (чорнобривці розлогі).

Попри велику популярність такого способу оздоровлення ґрунту у світовому садівництві й овочівництві, в Україні належні обсяги насіння високорослих чорнобривців придбати все ще складно.

Також, українська практика створення таких посівів засвідчила, що методику сівби культури слід ретельно опрацювати, адже насіння чорнобривців має голчасту форму й висівний механізм сівалки має бути до цього відповідно пристосованим.

Взято з

https://agroday.com.ua/2019/10/03/znyat ... yh-kultur/

Re: Сотвори себе уютный уголок.

СообщениеДобавлено: 21 окт 2019, 22:05
Владимир 61
БІЛОКРИЛКА - ПРИЧИНИ ПОЯВИ ТА МЕТОДИ БОРОТЬБИ


Білокрилки схожі на крихітні білі метелики, що літають навколо рослини. Білокрилки і їх личинки, як правило, ховаються на нижньому боці листків. Особливо любить з’являтися на бегонії, фуксії, бальзаміні, калі, пеларгонії ампельній.

Помітити білокрилку дуже легко, як тільки ви підходите до рослини, чи ненавмисно її зачіпите, одразу починають кружляти десятки білих і крихітних метеликів.

.
Як розмножується білокрилка?
Розмножується білокрилка дуже швидко: самки відкладають яйця на нижній стороні листка. Личинки білокрилки висмоктують у рослини всі соки, необхідні для її існування і росту, що призводить до загибелі квітки.

Изображение
Причини зараження
Причинами зараження білокрилкою є принесення з двору необроблених рослин на зимування у будинок, купівля зараженої рослини, заражений шкідниками грунт, тепле і вологе повітря, яке дуже полюбляє білокрилка, навіть проникнення білих метеликів через відкрите вікно чи двері.
Як боротись з білокрилкою
Білокрилка любить тепло та вологість, тому заражену рослину помістіть у прохолодне місце (по можливості винесіть на двір на прохолодне і вітряне місце). Якщо рослина переносить температуру до 15 градусів тепла, поставте її в холодну кімнату на 10 - 14 днів. Білокрилка гине при температурі нижче 15 градусів.
Білокрилки, що літають, можна зібрати порохотягом. Пошкоджені та деформовані листочки обрізають і викидають (краще спалити), здорові листки повністю промивають (як нижню так і верхню частину листка); також миємо і гілочки, розчиненим у воді господарським милом (1 до 6), мило не змиваємо протягом 15 хв, промиваємо водою з душу, заражений шкідниками грунт викидаємо.

Щоб позбутися білокрилки, також використовують спеціальні препарати, це - інсектециди (Актеллік, Конфідор, Моспілан). У квіткових магазинах ви можете придбати вже готові розпилювачі з хім. препаратами для кімнатних рослин. Можна використати дихлофос: оббризкуємо з верху, на відстані 50 см, а також можна використати липучу ленту для мух - це значно зменшить кількість літаючих комах. Хім. препарати знищують літаючі комашки, але на личинки вони не впливають, тому обприскувати заражену рослину потрібно кожні 5-7 днів 3-4 рази.
Після проведених процедур нашу рослину заносимо у приміщення на карантин (подалі від інших кімнатних рослин в затінене місце). Коли рослина почне оновлюватись, десь приблизно через 3 тижні, ставимо її на постійне місце

Взято з

https://kvitkainfo.com/shkidniki-ta-hvo ... vRCe2TBA8Y

Re: Сотвори себе уютный уголок.

СообщениеДобавлено: 23 окт 2019, 22:15
Владимир 61
Альтернатива спалюванню: Як перетворити опале листя у цінне добриво
НАТАЛЯ ЯКОВЛЄВА | 16.10.201610401


Опале листя, яке українці зазвичай спалюють, шкодячи навколишньому середовищу, можна перетворювати у цінне добриво.

Як зазначають екологи, органічні відходи добре піддаються компостуванню - природному аеробному процесу розкладання за допомогою кисню та ґрунтових бактерій, передає Ukr.Media.

«Подрібнене листя різних порід дерев треба змішати із землею, гноєм або готовим компостом у співвідношенні 2:1 та додати кухонні відходи, скошену траву або ж трохи азотного добрива (наприклад, сечi чи курячого посліду), - радять фахівці. – Кожен вид органічних рештків необхідно укласти шарами, товщина яких не перевищує 15 сантиметрів, бо процес компостування загальмується».
Аби отримати багате гумусом добриво, необхідно дотримуватись певних умов, наголошують експерти.
«Місце для компостування повинно знаходитися за 15 метрів від джерела питної води, бути у напiвзатiнку та добре провітрюватись, - розповідають екологи. - Висота i ширина компостної маси не повинна перевищувати 100-150 сантиметрів, а от довжина може бути необмежена».
Компостування має три фази, кажуть експерти. «На першій фазі компост саморозігрівається внаслідок хімічних реакцій до 65 градусів, при яких вмирає переважна більшість хвороботворних організмів і гине насіння бур'янів, разом з тим органічні рештки розкладаються при інтенсивній діяльності бактерій і мікроорганізмів, - пояснюють фахівці. - Під час другої фази матеріали розкладаються на стійкі речовини, які утворюють гумус, температура починає знижуватися, компост стає бурого кольору і набуває структури грунту, а під час третьої - компост стає однорiдним, пухким, темним і починає пахнути як лісовий грунт».

Компост, який визріває 12-24 місяців, необхідно перемішувати 1-4 рази, аби забезпечити доступ кисню у всі шари, а також поливати водою, утримуючи вологість на рівні 50–60%, додають експерти. «Компостований матеріал на дотик повинен бути як добре викручений рушник, - зазначають фахівці. - Закладати його потрiбно у верхнiй шар грунту на глибину 7-10 см».

За словами агронома Степана Ковалика, господар, який зібрав у компост рослиннi рештки з усієї дачної дiлянки, наступного року отримає добрива для половини грядок.

«Закладаючи компост, ми позбавляємо себе зайвої роботи i матерiальних витрат, - пояснює фахівець. - Через рiк з такого листя ви матимете гарний перегнiй, яким удобрюватимете город».
Якщо хочеться якнайшвидше отримати добриво з компостної купи, то рештки бажано дрiбнити, а сам компост частiше перемiшувати та поливати ЕМ-препаратами, наголошує агроном. «Готове добриво має нагадувати пухкий родючий грунт i не смердiти гниллю", - підкреслює Степан Ковалик

Взято з

https://ecotown.com.ua/news/Alternatyva ... uBgbOPRp-o

Re: Сотвори себе уютный уголок.

СообщениеДобавлено: 27 окт 2019, 23:44
Владимир 61
Натуральні засоби боротьби з шкідниками.
Изображение

Re: Сотвори себе уютный уголок.

СообщениеДобавлено: 28 окт 2019, 11:13
Владимир 61
Свіжі новини з ранкового осіннього городу...на цей раз дуже актуальна тема - рослина паразит ВОВЧОК (рос. Заразиха; лат. - Orobanche) ...шкодить багатьом овочевим рослинам, закрема від вовчка сильно страждає капуста (особливо на городах без дотримування сівозміни)...Овочевим рослинам великої шкоди наносить три види вовчка - гілястий, єгипетський і Мутеля...залишки рослини капусти із вовчком не можна закладати у компости, а необхідно закопувати у глибокі ями...одна рослина вовчка дає понад 150-200 тисяч насінин мікроскопічного розміру!!!

Взято з

https://www.facebook.com/groups/1067332 ... p_activity