Опыление сада

Re: Опыление сада

Сообщение Владимир 61 » 11 сен 2020, 20:26

Послуги із запилення садів і ягідників: нові можливості для бджолярів та аграріїв
У всьому світі останні кілька років популярності набирає бджільництво, орієнтоване на надання послуг із запилення садів та ягідників. У країнах, де пасічники забезпечують їх, урожайність фруктів та ягід суттєво збільшується. В Україні поки що ринок цих послуг не сформований як такий, трапляються лише одиничні випадки використання бджіл для запилення приватних чи невеликих фермерських садів. Тому ми маємо вільну нішу для додаткового заробітку пасічників та нових можливостей для садівників. Як це працює, які переваги дає бджолярам та фермерам, і що можуть зробити обидві сторони для взаємовигідної співпраці?


Запилення і світ вищих рослин

Запилення відіграє ключову роль у світі вищих рослин. Перехресне запилення та самозапилення фактично є основою існування рослин, при тому 90% запилення забезпечує саме перехресне. Воно також є запорукою здорового насіння, а в контексті стрімких кліматичних змін може забезпечити отримання рослин, які краще пристосовані та можуть швидко адаптуватися до нових умов навколишнього середовища.

Дослідження неодноразово підтвердили, що серед комах, які запилюють ягідні культури, найбільшу частку становлять медоносні бджоли. Вони є запилювачами 80% усіх ентомофільних рослин. Наприклад, 100% малини, 95% аґрусу, більше 81% чорної смородини, понад 75% суниці і 72% порічок запилюють саме вони.

За словами кандидатки сільськогосподарських наук, доцентки НУБіП України Леонори Адамчук, завдяки правильній організації запилення медоносними бджолами та, залежно від культури і природно-кліматичних умов, урожайність ягідників підвищується від 10 до 92%, зерняткових культур — від 20 до 70%, кісточкових — від 30 до 78%. До прикладу, підтверджено на практиці, що урожайність яблуні внаслідок запилення бджолами зростає на 20–60%, груші — на 25–50%, айви, вишень та черешень — 70%, абрикоса — 78%.



Організаційні процеси надання послуг запилення

Леонора Адамчук зазначає, що слід правильно і по­етапно готуватися до надання послуг із запилення. Передусім потрібно організувати окрему пасіку запилювального напряму або виокремити групи бджолиних сімей, які будуть використані на запиленні. Далі — відібрати бджолині сім’ї. І після цього можна вже формувати пропозицію надання послуг запилення. Четвертим етапом, за словами експертки, вже є планування надання послуг запилення відповідно до потреб конкретного замовника та укладання договору. Коли всі пункти обговорені та прописані у договорі, потрібно підготувати бджолосім’ї до запилення і, власне, надати послугу.

«Запилювальну пасіку можливо організувати в межах бджологосподарства комплексного напряму, — розповіла ­Леонора Адамчук. — Це має бути окрема група сімей, яка використовується тільки на запилення. Можливий також варіант, коли бджіл використовують лише на запилення ранньою весною, після чого надлишок сімей реалізується у вигляді пакетів, а інших можна застосувати на медозборі. Ще одним варіантом надання послуг із запилення є створення окремого господарства запилювального напряму. В такому разі можна надавати послуги із ранньовесняного запилення садів та ягідників, запилення теплиць та ремонтантних ягідних культур впродовж усього сезону, а також насінників сільськогосподарських культур».

04 419 71 1

Експертка зазначає, що на пасіці запилювального напряму не можна отримати велику кількість товарного меду, тому утримання бджолиних сімей відрізняється від звичайного, зокрема, не треба створювати сімей медовиків. Перед запиленням за мету ставлять наростити силу сімей до 8–10 вуликів. Далі варто утримувати їх у такому стані до завершення надання послуг. Розширення гнізд корпусами в умовах запилювальних точок не заборонене, але є нераціональним, оскільки в подальшому ускладнює перевезення. Однак, якщо потрібно запилити тільки одну культуру з високою медопродуктивністю, то з другої половини цвітіння можна отримати і товарний мед. Деякі плодові та ягідні культури мають досить високу медопродуктивність. Наприклад, з 1 га ремонтантної малини можна отримати від 40 до 150 кг меду, порічок — 30–140 кг, чорної смородини — 11–150 кг, а жимолості — навіть до 200 кг товарного меду.

Серед інших вимог до бджолиних сімей, які використовують для запилення сільськогосподарських культур, включно з ягодами та фруктами, такі:

у них повинна бути висока зимостійкість, яку визначають за позитивними результатами зимівлі, низьким відсотком підмору. Матка у таких сім’ях повинна бути здоровою та інтенсивно сіяти з середини лютого.
сім’ї мають активно розвиватися і вже після першого очисного обльоту швидко нарощувати силу, щоб на кінець березня мати по 8 вуличок у корпусі на стандартну рамку.
бджоли повинні бути здоровими — відсутність захворювань має бути підтверджена позитивними результатами ветеринарно-санітарного обстеження під час головного весняного огляду.


Середня потреба у кількості сімей на окрему культуру визначена (див. табл.), але вона може зменшуватися або збільшуватися. Якщо дресирувати бджіл сиропом, то запилення відбуватиметься інтенсивніше, відповідно, кількість бджіл можна зменшити. Якщо ж поряд із культурою цвітуть інші медоноси з вищою продуктивністю (наприклад, озимий ріпак), то потреба у кількості сімей збільшується, оскільки бджоли літатимуть над іншими культурами.



Таблиця. Середня потреба у кількості сімей на окрему культуру

04 419 71 2



Завдання — сформувати ринок

Позитивний і показовий досвід надання послуг із запилення садів та ягідників має Австралія. Там створено Асоціацію із надання послуг запилення, на сайті організації є база пасічників, які надають такі послуги за регіонами, вказана вартість їх та інша інформація. Асоціація підтримує бджолярів, навчає їх надавати послуги якісно й контролює виконання договору з обох сторін. За схожим принципом працюють і в інших країнах. Наприклад, у Канаді діє онлайн платформа для співпраці між фермерами, підрядниками і бджолярами.

Для ефективної взаємодії експерти радять послугу запилення сприймати як окремий повноцінний товар, а не як додаткову ситуативну опцію — лише так можна справді заробляти на запиленні і здобути репутацію відповідального партнера. Оскільки в Україні ринок послуг із запилення наразі фактично відсутній, то починати потрібно із пошуку потенційних покупців та індивідуально працювати з кожним. Ефективність довели також кооперативи та об’єднання пасічників, особливо коли йдеться про потребу у запиленні великих площ.

«Щоб якісно надати послугу із запилення, потрібно орієнтуватися на співпрацю між пасічником та фермером або агрономом господарства, де надаватиметься послуга. Разом потрібно скласти фенологічний календар усіх культур, які заплановано запилювати у наступному сезоні. Для візуалізації цих календарів застосовують спеціальні графіки цвітіння. У кінці обраховують потребу у кількості бджолиних сімей на весь сезон. Також важливо взяти до уваги терміни та тривалість цвітіння культур і їхні площі. Такі плани можуть складати також і на окремі культури чи конкретні площі. На основі отриманих обґрунтувань та підрахунків укладають договір між фермером та бджолярем», — розповіла Леонора Адамчук.

Бджолині сім’ї на запилення найкраще підвозити на початку цвітіння культур, які планують запилювати — коли 5–10% квіток розпустилися. Раніше підвозити не рекомендовано, бо бджоли можуть перелітати на інші культури. На момент підвезення бджолині сім’ї повинні бути повністю готові до запилення — сильні, загодовані, з розплодом. Розміщувати бджіл слід у міжрядді безпосередньо на культурах, які запилюють. Якщо у господарстві використовують сорти-запилювачі, то літ бджіл має відбуватися впоперек рядків із такими сортами. Леонора Адамчук радить також обов’язково зважати на максимальну віддаленість точок розміщення: на ягідниках вона має бути не більша 500 м, а у саду — максимум 400 м. Це дає змогу створити найбільшу насиченість бджолами і забезпечити найкращий ефект запилення.

«Якщо не дотримуватися рекомендацій щодо розміщення та кількості бджолиних сімей, то ефективність запилювання може знизитися, — зазначає пані Адамчук. — Тоді бджолиним сім’ям може не вистачити енергії, щоб долітати до всіх дерев та кущів, чи вони можуть зосередити робочу енергію на іншій культурі. Зменшити ефективність запилення можуть і несприятливі погодні умови».



Формування вартості послуги запилення

У США, де ринок надання послуг із запилення уже сформований та успішно функціонує, вартість запилення одного гектара плодово-ягідних насаджень стартує від $240 за гектар, баштанних — починається від $150 за гектар. Найдорожче коштують послуги із запилення мигдалю — місцями їх вартість сягає $850 за гектар. Для тамтешніх бджолярів — це добрий заробіток, однак в умовах українського, ще не сформованого, ринку пасічники не можуть отримувати таку ціну з першого року. Очевидно, що спочатку варто сконцентруватися на формуванні самого ринку.

Загалом, є кілька факторів, які впливають на вартість послуг із запилення. Перший — це календарний період запилення, від того чи воно потрібне лише ранньою весною, чи впродовж усього сезону, чи в конкретний короткий літній період залежить ціна запилення. Також під час ціноформування беруть до уваги необхідну кількість бджолиних сімей, вид рослин, який запилюватиметься.

04 419 72

Рекомендовано також враховувати вартість меду, який споживають бджоли під час запилення, потенційну втрату товарного меду за час запилення та послаблення або можливу загибель бджолиних сімей. Леонора Адамчук зазначила ще один пункт, який часто упускають у формуванні вартості послуги запилення — це витрати часу і праці пасічника на підготовку сімей до запилення та під час надання послуги. «В умовах ринкової економіки слід включати у кінцеву вартість послуги всі витратні складові, — зазначає науковець. — Витрати часу і праці на утримання, підгодівлю бджіл, ветеринарні послуги, транспортування до та з місця запилення — це все вкладені ресурси, які повинні окупатися. Також у договорі варто прописати страхові платежі через ризик отруєння бджіл під час обробітку рослин хімічними препаратами (це актуально для пасічника) та у випадку неякісного надання послуг запилення (актуально для аграрія)».



Можливі ризики

Можливість отруєння бджіл є головним ризиком для пасічника під час надання послуг із запилення. Для фермера основні ризики — це неякісне надання послуги, якщо аграрій її замовляє комплексно у пасічника, та втрата бджіл, якщо він їх винаймає і немає фахівця, який допоможе у догляді.

Зазначимо, що на момент обробки культур умовно безпечними препаратами пасіка повинна бути не ближче 1–2 км від оброблюваних площ, або ж потрібно обмежити льотну роботу бджіл на 6–12 годин. Якщо культури обробляють препаратами із категорії малонебезпечних, то бджіл слід розташувати на період обробки на 3–4 км від поля чи саду або ж закрити на 24–48 годин. За використання середньонебезпечних препаратів бджоли повинні бути не ближче 3–4 км від місця їхньої роботи або закриті на 72 години. Якщо ж культури обробляють високонебезпечними речовинами, то контакт бджіл із ними слід обмежити не менш як на 120 годин.

На дещо курйозному, однак важливому, прикладі Леонора Адамчук розповіла про ще один можливий «ризик» у разі використання запилення медоносними бджолами, актуальний уже для аграрія: «Перед замовленням послуги із запилення фермер повинен підготуватися до збільшення урожайності. Виявилось, що це також може бути проблемою. Мені відомий випадок, коли урожайність яблуневого саду зросла так, що фермерське господарство не змогло її опрацювати. Там не розраховували на суттєве збільшення урожаю, тому не було потрібної кількості робочої сили для збору і місця для зберігання. В результаті — багато яблук просто залишили в саду, відповідно, вони зіпсувалися. Тому перед замовленням послуги запилення садових та ягідних культур аграріям варто врахувати можливості збору та зберігання більшої кількості врожаю».

Загалом захищатися від можливих ризиків експерти радять за допомогою правильного складеного договору, в якому прописані страхові платежі у випадку можливих ризиків — тоді обидві сторони будуть зацікавленні у добросовісній спів­праці.



Коментар

Ігор ЛЕЩЕНКО, пасічник, голова ГО ООП «Полтавамед»

— На запиленні сільськогосподарських культур мені ще не доводилось працювати, але цікаво спробувати. Найближчим часом планую зустрітися з агрономами агропромислової групи «Арніка», щоб обговорити надання їм послуг із запилення соняшнику. До речі, це їхня ініціатива. Можливість співпраці з садівниками ще детально не вивчав, лише телефонував до садівництва у селі Яроші (Полтавська область — прим. ред.), але там мені відповіли, що мають свою пасіку.

Якщо говорити саме про запилення садів та ягідників, то в такій діяльності мене приваблює можливість наростити сім’ї до медозбору з акації, однак насторожує вірогідність неправильного застосування препаратів захисту рослин. Вважаю, що співпраця між пасічниками та аграріями у напрямі надання послуг із запилення потребує чіткого регламентування.

У будь-якому разі аграріїв цікавить їхній урожай, а пасічників — кількість меду та безпека бджіл, тому на сьогодні можливі хіба пілотні проекти з надання послуг запилення. На них можна здобути досвід, сформувати умови співпраці та продемонструвати вигоду для обох сторін. Після цього вже може йти мова про формування ринку послуг запилення. Щодо їх вартості, то, думаю, на початковому етапі пасічники готові надавати їх безкоштовно за умови високої медопродуктивності культури та убезпечення бджіл від отруєнь.



Наталя КУЗЬО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
Взято з

http://agro-business.com.ua/agro/idei-t ... ariiv.html
Владимир 61
 
Сообщений: 4839
Зарегистрирован: 05 янв 2017, 18:16

Re: Опыление сада

Сообщение Alik80 » 14 окт 2020, 11:23

Как интересно, не знал, что есть столько моментов, как это делать! :D
Аватар пользователя
Alik80
 
Сообщений: 117
Зарегистрирован: 06 сен 2017, 13:58

Пред.

Вернуться в Фруктовые сады

Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1

cron